Бути людиною
Кожен з нас іноді замислювався над питанням, що означає бути людиною. І кожна людина відповість на нього по-різному, адже у кожного своє життя, свої цінності та власне світосприйняття. Хтось може вважати, що людина це лише маленька частка в єдиному механізмі суспільства, а хтось вірить, що одна людина спроможна міняти історію. Але майже всі люди бажають бути гідними та мати повагу серед оточуючих.
Люди бувають різними, зустрічаються іноді і такі, яких взагалі важко назвати людиною. Для мене людина – це в першу чергу той, хто слухає свою совість, хто намагається зберегти свою гідність навіть у самих тяжких випадках. Всіх нас з дитинства вчать хорошим рисам характеру. Наприклад, чесність та вірність. Тут я повністю погоджуюся, з чесними людьми приємніше спілкуватися. Вірність, на мою думку, це взагалі найважливіша якість. Без вірності людина ніколи не зможе мати гідних друзів та щасливу родину. Можна ще довго перераховувати хороші якості людей, такі як дружелюбність, відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість та інші. Кожна людина сама обирає свій подальший шлях, на це впливає виховання в сім’ї, оточення друзів та знайомих, освіта та індивідуальне прагнення до розвитку чи навпаки.
<span>Я вважаю, що мені пощастило. В моїй родині нема місця для поганих якостей. Мене завжди вчили поважати старших, жити по совісті та нести відповідальність за свої вчинки. Щоб стати справжньою людиною я намагаюсь гарно вчитися, брати приклад тільки з хороших людей, допомагати всім, кому потрібна моя допомога. Я хочу бути вірним </span>другом, а в майбутньому мати щасливу сім’ю та навчити своїх дітей тому, чому вчили і мене.
<span>Справжня людина в будь-якій ситуації залишиться людиною, і в робочому колективі, і в сімейних відносинах, і по відношенню к природі та своєму суспільству в цілому.</span>
Жінко подайте води, бо дуже хочу пити
Займенник частина мови, яка вказує на предмети, ïх ознаки i
кiлькiсть, але не називає ïх.
Вiдмiнювання займенникiв Займенники наш, ваш, всякий, iнший, сам, самий,
такий, який, котрий вiдмiнюються, як прикметники твердоï групи,
ïхнiй як прикметники м'якоï групи: наш, нашого, нашому, нашим;
наша, нашоï, нашiй, нашою; нашi, наших, нашим, нашими; ïхнiй,
ïхнього, ïхньому i т. д.
Займенники скiльки i стiльки вiдмiнюються, як числiвник два: скiльки,
скiлькох, скiльком, скiлькома; стiльки, стiлькох, стiльком, стiлькома.
Вказiвний займенник жiн. роду у Р. в. одн. має двi форми: поряд зi
звичайною нестягеною формою тiєï, може мати рiдше вживану
стягнену форму тоï, те саме i в О. в. одн. тiєю-тою.
Означальний займенник весь в дон. вiдмiнюється як цей, але з
вiдмiнним мяким закiнченням в О. в. та в паралельнiй формi М. в. чол. i
сер. роду. Означальний займенник сам в Н. i З. в. мн. має
паралельнi форми: сами, самi. Питально-вiдноснi займенники хто, що мають
рiзнi основи у вiдмiнкових формах, i не мають форм множини. Явище
прономiналiзацiï: У контекстi деякi iменники, прикметники,
числiвники можуть втрачати своє реальне лексичне значення i
небувати узагальнено-вказiвного значення, тобто своєю
функцiєю наближатися до айменника. Явище переходу рiзних частин
мови у займенник наз. прономiналiзацiєю. Повнiстю переходять у
займенники деякi повнозначнi частини мови: 1)Числiвники один *у значеннi
неозначеного займенника якийсь Вас питав один чоловiк *у значеннi
означального займенника сам Далека нам путь, але ми не однi другий у
значеннi означального займенника iнший Я перейшов у друге село 2)
Прикметники цiлий у знач. означального займ. весь Цiлий рiк ми гризлися
з нимиданий у знач. Вказiвного займенника цей У данiй статтi знайдено
помилку3) Iменники брат у сполученнi з займенником наш, ваш у значеннi
особового займенника одн. i мн. Ми ïï знаємо,
наслухались вiд вашого брата. — в сполученнi на брата, на голову,
<span>на душу = значенню на кожного, з кожного по сотнi на брата.</span>
пробач будь ласка але я не зрозуміла запитання