Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Я дала своєму другу дуже цікаву Шевченкуву книгу.
Наша земля, як і наша культура сповнена багатьма народними традиціями. Звичаї придумувалися з покон віків і передавалися від покоління до покоління.
До кожного свята на українській землі існують свої традиції. Наприклад на паску, весняне свято, ми звикли святити такі продукти,як ковбаси, масло, сир частинк, дехто мід, а ще існує такий гарний звичай розписувати яйця які згодом звуться писанками. А на наступний день-поливаний понеділок,коли діти та й дорослі мають змогу до схочу нахлюпатися водою. На Різдво люди в Україні кладуть на стіл пісні продукти такі як пироги з картоплею чи капустею, оселедець з цибулею, і головна страва-кутя у глиняному горщику, солодка і смачна. До кожного свята є свої звичаї.
Традиції та звичаї треба поважати і їх дотримуватися та передавати нащадкам,адже це культура та історія нашого краю, землі, народу.
10.12.2003 - Десятого грудня дві тисячі третього року,
01.07.1986 - першого липня тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого року
23.09.2000 - двадцять третього вересня двохтисячного року
07.01.2004 - сьомого січня дві тисячі четвертого року
09.02.2009 - дев'ятого лютого дві тисячі дев'ятого року
07.09.2010 - сьомого вересня дві тисячі десятого року
Кажу тобі, віриш, іде вже весна!
Не треба дивитись на сніг, він останній.
Я знаю напевне, я чула сама!
Ще трохи і ти вже зустрінеш кохання!
Я вірю, забудеш минуле й тоді
Ти не пам`ятатимеш жалю і болю,
Чому ти сумуєш? Кажу ж я -ходім!
<span>Весна вже щасливу несе тобі долю!</span>