Про дружбу складено чимало пісень, віршів і легенд. У кожної людини є друзі, і тільки завдяки дружбілюдина<span> може проявити найкращі риси свого характеру ... </span> <span>«Если </span>друг<span> оказался вдруг, і не один, і не ворог, а так ...» - пам'ятаєте ці чудові слова з </span>пісні<span> Володимира Висоцького? Автор дуже точно помітив ситуацію, коли хтось «виявляється раптом» другом. Але як зрозуміти, що людина, нібито живе твоїми інтересами, дійсно готовий піти за тебе, що називається, у</span>вогонь<span> і в воду? </span> <span>Насправді, ситуації, в яких один рятує друга від вірної смерті, трапляються рідко. А от різні прикрі дрібниці трапляються часто, і </span>саме<span> в цих дрібницях проявляються справжні людські стосунки. Приміром, на вулиці погана погода, ви застуджені і лежите в ліжку, а аспірину у вас немає. Можна дочекатися, поки повернеться з </span>роботи<span> мама або тато. Можна перемогти себе і, незважаючи на жар, сходити в аптеку самому. А можна подзвонити другу, який живе в сусідньому будинку і попросити його купити аспірин. Справжній </span>друг<span> не відмовить у такій дрібниці, і ви отримаєте свої ліки вчасно. </span> <span>Наведемо ще один приклад. </span>Друг<span> терміново має потребу у вашій присутності, а ви в цей час дивіться цікаву телепрограму. Як вчинити? Зрозуміло, поквапитися до одного! Але чи завжди ми чинимо саме так? Не трапляється нам відмовити в допомозі навіть самому найкращого друга? Якщо в подібній ситуації ви вважали за краще дивитися телевізор, то це означає, що саме просте </span>випробування<span> на дружбу вами не пройдено. </span> <span>«Друзі пізнаються в біді» - цю приказку знають всі. Але мало кому відомо, що набагато надійніше друзі пізнаються в радості. Якщо ви досягли великого успіху в якій-небудь справі, то багато стануть вам заздрити, і тільки справжній друг просто порадіє разом з вами. </span> Дружба<span> - дуже складне почуття. До нього домішуються самі різні відтінки: повага, </span>любов<span>, запобігливість, заступництво і так далі. Не існує, так би мовити, «дружби в чистому вигляді». І це, напевно, добре. </span> <span>Вступаючи в дружні стосунки з іншою людиною, ми вчимося зберігати вірність даному слову, позбавляємося від егоїзму, починаємо співчувати чужому горю і радіти чужій радості. </span> <span>Так ми стаємо кращими, чистішим, добрішим, а наш </span>характер<span> - цельнее, глибше, нарешті, доросліше. Не забуваймо і про те, що </span>дружба<span> вчить проникливості - вмінню бачити справжню суть людини. </span> <span>А коли приходить біда, нам не потрібно її боятися - </span>дружба<span> перемагає біду, адже вона сильніша за все на світі.</span>
Федір Манайло, автор картини "Золота осінь", - народний художник України. Народися і жив на Закарпатті. Картини митця - це мальовнича візитна картка Карпат. На цій картині зображена осінь. На пожовклій траві стоять сільські хатинки. На сонних берегах височіють білокорі берізки з золотавими кронами. Ліворуч - дерева вогненно-червоні, а праворуч ще зелені. Неподалік протікає тиха <span>річка. Позаду стоїть гора. Вона не мов зливається з небом. Така погода дає відчуття спокою. Хочеться просто милуватися краєвидом з картини і спострерігати за красою життя. </span>
Україна- незалежна держава, які ніколи не перемогти ! А коли ти виш'єш вишиванку? Я люблю свою Україну за те, що вона мелодійна, процвітаюча та бездоганна
КИМ Я СТАНУ? МОЖЕ ЛІКАРЕМ А МОЖЕ ПОЛІЦІОНЕРОМ НІ НАПЕВНО Я БУДУ ПСИХОЛОГОМ ХОЧА НІ Я БУДУ БІЗНЕСМЕНОМ А ЯКЩО Я СТАНУ БУГАЛТЕРОМ А ЯК ВАМ ПРОФЕСІЯ ПРОГРАМІСТ? Я ДОВГО ДУМАВ КИМ Я ХОЧУ СЕБЕ БАЧИТИ І ВИРІШИВ ЩО Я БУДУ ВЕТИРИНАРОМ. ЦЕ ЧУДОВА ПРОФЕЦІЯ! Я БУДУ РЯТУВАТИ ТВАРИН, ДОПОМАГАТИ ЇМ ЗНАЙТИ ПРИТУЛОК. ХОЧА ЦЕ ДУЖЕ ВАШКО Я ЗНАЮ ЩО Я СПРАВЛЮСЬ! АДЖЕ Я ТАК ЛЮБЛЮ ТВАРИН І ХОЧУ ЩОБ ВОНИ БУЛИ ЩАСЛИВІ! І Я ПОСТАРАЮСЯ ДОПОМАГАТИ ЇМ ЧИМ ЗМОЖУ. Я БУДУ ДОБРЕ ВЧИТИ ВСІ ПРЕДМЕТИ ТОМУ ЩО ВОНИ ВСІ МЕНІ ЗНАДОБЛЯТЬСЯ В МОЇЙ БУДУШІЙ ПРОФЕСІЇ!!!