Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Економіці України притаманна висока питома вага
ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та
нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом - без
будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог
охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого
погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та
збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і
біологічно-генетичною деградацією народу України.
Одного разу сталося велика біда- пересварилися усі слова в реченнях. ніхто не хотів стояти поруч один з одним, Всі слова розбігалися в різні боки.Зовсім так , як учні в школі коли посваряться- то б"ються, то сидять по різних закутках. Матуся Мова вже й не знала, що їй робити зі своїми неслухняними дітьми- словами Як же їх помирити? Як примусити правильно стати в реченнях? Адже при такому безладі в реченнях і мови немає.багато часу пройшло чи мало, того нам не відомо, але рішення знайшлося. Згадала матінка Мова про найменших своїх діток- вони навіть членами речення не були.Це слова <em>і, а, й, чи, але, бо, щоб,та, ніби</em>.Сказала тоді Мова такі слова:" Ви найменші у мене, та завдання я вам дам важливе- ви поєднаєте слова у реченнях, щоб зміст їх був людям зрозумілий, а за це назову я вас СПОЛУЧНИКАМИ."Від того часу й з"явилися сполучники в нашій мові, що поєднують однорідні члени речення.
Я дуже поважаю літніх людей і ціную їхні поради і вказівки, тому що люди старашого покоління завжди можуть почерпнути багато цікавого і корисного із власного досвіду<span>. Я добре усвідомлюю той скарб знання, що вони збирали протягом усього життя, і безмежно вдячний тим людям, що воліють ділитися цим скарбом з молодшим поколінням. Я завжди маю за задоволення проявити допомогу літнім людям, навіть у звичайних буденних ситуаціях, тому що розумію, що я теж колись потребуватиму допомоги інших. Своїм обов"язком я вважаю проявити розуміюче і вічливе ставлення до кожної люди похилого віку і бажаю, щоб це стало обов"язком для кожного з нас!</span>
я зайшов в дипломатьську пошту бо в мене дипломатични родина
Вісімсот п’ятдесят шість
восьмисот п’ятдесяти шести
восьмистам п’ятдесяти шести
вісімсот п’ятдесят шість
вісьмастами п’ятдесятьма шістьма
(на) восьмистах п’ятдесяти шести