<span>До III розділу
1. Який художній засіб використав М. Стельмах, висловлюючись: «На човнику й веслі від нас від'їхав травень»?
а) Порівняння; б) метафору; в) епітет.
На думку матері Михайлика, найбільше див у світі робиться: а) зоряної ночі; б) на зимові свята; в) влітку на світанні.
Що вранці принесла Мар'яна тітці Галині?
а) Глечик молока; б) пахучу паляницю; в) марципани.
4. Мар'яна запропонувала Михайлику погнати випасати коняку до Якимівської загорожі, щоб:
а) нарвати ягід черешні; б) побачити красу весняного саду; в) назбирати щавлю і грибів.
5. Як звали коняку Михайлика?
а) Вірна; б) Обмінна; в) Яскрава.
6. Мешканці Багряниць не полюбляли:
а) розводити коней; б) вимовляти літеру «г»; в) садити горобину.
7. «Люди по-різному залишали свої гроші: одні набиралися за них веселощів, а інші — смутку». До перших належав:
а) Юхрим Бабенко; б) батько Михайлика; в) дід Дем'ян.
</span><span>
8. Улюбленою піснею у діда Дем'яна була:
а) «Не ходи Грицю та й на вечорниці»;
б) «Як продала дівчина курку»;
в) «Світить місяць, світить ясний».
9. Дід Михайлика вважає, що найдорожче для бідного чоловіка:
а) мати шматок хліба; б) пісня; в) воля.
10. Кому з героїв твору належать слова: «Завжди на ярмарку знайдеш двох дурнів: один дорого просить, другий дешево дає»?
а) Дядьку Трохиму; б) цигану; в) діду Дем'яну.
Коняку на базарі дід Дем'ян купив у: а) цигана; б) селянина; в) попа.
Чим Люба пригостила Михайлика, коли вони зустрілися в Якимівській загорожі?
а) Насінням; б) горіхами; в) суницями.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
До IVрозділу
«Думами українського степу» Михайлик вважає: а) вітряки; б) селян-хліборобів; в) чумаків.
Петро Вдовиченко називає Михайлика:
а) розумником; б) читальником; в) розбишакою.
3. Кому з героїв повісті належать слова: «Не дивуйтесь, бо що воно, бідне, тямить у панському їдлі»?
а) Мар'яні; б) Петру; в) Трохиму Тимченку.
4. Мар'яна, попівська прислужниця, виконувала роботу:
а) пританцьовуючи і сміючись; б) невдоволено і зі сльозами на очах; в) з прокльонами і з великим небажанням.
За непокору і неслухняність попадя називала Мар'яну: а) бусурманихою; б) злодійкою; в) революціонеркою.
Дядько Петра Вдовиченка воював на Карпатах з: а) ляхами; б) угорцями; в) австріяками.
Михайлик вирішив звернутися до Мар'яни, щоб та допомогла йому в попа:
а) знайти книгу; б) набрати гарбузового насіння;
в) отримати благословення та дозвіл для навчання у школі.
8. Дід Терентій був майстром:
а) гончарства; б) ковальства; в) римарства.
9. Піп, як невільників, замикає:
а) собак; б) гроші;, в) книжки.
10. Який фразеологізм використав М. Стельмах до свого героя, коли той перебував у попа?
а) Пекти раків; б) дістати гарбуза; в) намилити шию.
</span><span>
Куди хотів віддати Михайлика батько для подальшого навчання?
<span>а) Сільської чотирирічки;б) </span>шевця; в) школи селянської молоді.
Яку .книгу отримав Михайлик у поповича:
<span>а) Біблію; б) </span>«Космографію»; <span>в) «Пригоди Тома Сойєра». </span>
Примітка. <span>За кожну правильну відповідь встановлюється </span>1 бал.
</span><span>
</span>
Я читала багато творів про дітей, але ті почуття, які збентежили душу після знайомства з оповіданням Є. Черкасенка «Маленький горбань», важко визначити одним словом. Тут — і співчуття до хлопчика з глибокими променистими очима, «що одсвічували далеко захованим смутком», і розпач від слів діда Антипа: «Яка там доля таким! і їхньою долею далеко не заїдеш». І захоплення неосяжною добротою душі маленького горбаня: «за великим Павликовим горбом діти ще не кміють побачити чудового серця його».
Дивно, але я чомусь зовсім не уявляла цього горба, який спотворив хлопчика, бо сонце його душі своїм промінням наче закривало цей горб. І починаєш розуміти, що потворна чи просто неприваблива зовнішність може ховати в собі справжні душевні скарби.
Сутичка двох дуже несхожих хлопчиків — слабосилого, вразливого Павлика-горбаня і задерикуватого верховоди хлопців Захарка — уявляється мені як сутичка добра і зла. І нехай боязкий і нерішучий Павлик набагато слабкіший за гнівного Захарка, але своєю душею він сильніший, величніший. Павлик проймається співчуттям і жалем до свого переляканого ворога, коли тому загрожує покарання від старо- ~ го дідуся Антипа. Тільки тепер Захарко прозріває і бачить прекрасне серце хворого хлопчика, його лагідність, щирість і чистоту почуттів.
Неначе усі найкращі якості людської душі зібралися у цій спотвореній природою дитині, щоб потім випромінювати добро. Добро, яке навчить людей бути уважними, співчутливими і лагідними один до одного.
<span>Я знаю, що хлопчик-горбань Павлик запам'ятається мені надовго. 1 не тільки своїм чистим і лагідним серцем, а й не вирішеним для мене питанням: «Чи зможе він таким залишитися на все життя, коли такі захарки будуть йому зустрічатися ще не один раз?»</span>
В 1185 князі південної Русі об'єдналися, щоб відправитися в степ і розбити там половців. Ігор був ініціатором цього вояжу. Його підтримали найближчі родичі. Це був Всеволод Святославич (курський князь), Святослав Ольгович (Рильський князь) і Володимир Ігорович (путивльський князь). Також під російські прапори встали ковуї. Це був невеликий народ кочівників, що проживав на кордонах чернігівських володінь.Об'єднане військо було позбавлене багатьох союзників. Похід князя Ігоря на половців пройшов без підтримки київського князя Святослава. Причина полягала в тому, що сіверський правитель поквапився і вирішив не чекати сильного союзника, який ще тільки збирав полки. Поспішність пізніше зіграла фатальну роль у долі війська. Армія попрямувала до берегів Дінця, де у половців були табори, за рахунок яких можна було добре поживитися.