Рожден в Воронеже в 1870 году. Из дворян. Учился в гимназии ( город Елец) с 1881 по 1885 гг.. Оставил ее по болезни. Большое влияние на личность Бунина оказал старший брат, литератор.Он занимался с ним иностранными языками, философией,, психологией. Бунин рано начал работать. Он был статистиком, библиотекарем, корректором, переезжал из одного города в другой. В 1891 выпустил сборник " Стихотворения" С 1895 регулярно публиковал рассказы и стихи. Получил в 1901 за " Листопад" Пушкинскую премию. Бунина называли последним русским классиком. Каждое свое произведение он " проносил" через сердце и холодный разум. Писал о русской деревне, об "угасающих " дворянских усадьбах ( " Суходол" , " Антоновские яблоки"._) После революции 1917 года эмигрировал. Получил Нобелевскую премию по литературе в 1933 году за сборник " Темные аллеи" , в котором писал о странностях любви. Его спутницей и женой была Вера Николаевна Бунина, чье мнение писатель и поэт ценил. После войны в СССР начали выходить его рассказы и повести. Бунина звали вернуться на Родину. Но умер он во Франции в 1953 году.
От судьбы не уйдёшь . Когда Вещий Олег приехал посмотреть на останки своего коня, то из черепа лошади выползла гадюка и укусила его.
«Айвенго» характеристика головних героїв роману Скотта — Айвенго, Ричарда, Ребекки, Ровени, Седрик Сакс, Ісаака, Бріан де Буагільбера, Ательстан, Гурта, Вамби. «Айвенго» характеристика героїв «Айвенго» характеристика головного героя Айвенго — молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана — одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету — відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр — давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Ричард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві — бореться за неї на поєдинку «Божого суду». Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагильбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом.
Катилась мандаринка по имени Иринка в школу не ходила .Двойку получила.А на следующий урок получила цифру кол. а когда пошла домой получила цифру ноль.
Литературное течение, противостоящее символизму и возникшее в начале 20 века в России. Акмеисты провозглашали материальность, предметность тематики и образов, точность слова.