ggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggggg
Оповідання "Дорогою ціною" — один з кращих творів М. Коцюбинського. Автор розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Це є головною темою оповідання.
Головні герої твору — Остап і Соломія — втілення волелюбності українського народу. Панщина нещадно покалічила їхнє життя. З гіркотою згадує Остап, що вони були лише "панською худобою". Тяжка праця кріпака та розповіді дідуся про козаків, що боролися за свободу рідного краю, вплинули на формування
непокірної натури Остапа. Перед ним розкривається зміст чарівного слова "воля". Це слово виражало найзаповітнішу мрію народу. Остап тікає на вільні землі. Залишивши село, він, хоч і важко йому кидати все рідне, відчув приплив сил — в обличчя йому дихнула воля! Письменник милується своїми героями, їх красою, жагою до життя. Мрія про волю веде їх через усі перешкоди. Показовими є картини блукання Остапа та Соломії в комишевих хащах. Тяжкопоранений Остап не хоче вмирати. "Він хоче жити. Світ такий красний... непереможна жага життя палить усередині". Він "буде плазувати, чіплятиметься не тільки руками й ногами, а й зубами навіть, а таки вилізе з сих мочарів...".
Зворушує загибель Соломії у холодній воді Дунаю. Так і не осягнула бажаного щастя ця смілива дівчина. Остап добув волю, але залишився один, вірний своєму коханню.
М. Коцюбинський змалював наполегливу боротьбу людини за волю, внутрішню силу простого селянина, бажання здобути свободу будь-якою ціною. У цьому велике виховне значення цього твору.
Реальне:
1. Справді може бути війна .
2. Є люди які "наживаються" за рахунок інших.
3. Завжди є багаті та бідні .
<span>Протягом
свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних
і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у
відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили
виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому
відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися.
Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних
рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає
йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто
давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати
слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»</span>
-соціальна
-пізнавальних
-сугестивна
-виховна
-компенсаційна
-комунікативна
-передбачення