Есть только два охотника кто может угнаться за зайцами это - гепард и борзая собака.
Жили - были 2 брата. Они пошли на болото чтобы найти каменное сердце. Но старший брат повяз в болоте. Младший брат пришел к отцу, у него была порвана одежда. Отец понял все.
Этот рассказ очень поучительный.Он трогический и заставил много людей изменится в хорошую сторону.Самый трогический момент был,когда Муму ушла из жизни Герасима.Но было для Герасима хорошо, когда барыня умерла и Герасим стал не крепостным,а свободным человеком.Этот рассказ нам говорит о том,как нужно заботиться о своих близких и лгать.Нужно секреты хранить.И самое главное заботиться о близких.Потому,что в любой момент вы можете их потерять и будете страдать потому что не уберегли.Поэтому нужно беречь то что у вас есть,а не давить на горло специально своим близким (имеется в виду игнорировать,бесить.)
Тарас Бульба – герой однойменної повісті Миколи Гоголя. У літературних творах існують головні герої (протагоністи) і другорядні персонажі. Але чи можна назвати Андрія і Остапа персонажами? Або ці три способу рівнозначні, і, відповідно, всі троє – головні герої? Щоб відповісти на ці питання, для початку потрібно розібратися з термінологією.
Головний герой – основна дійова особа твору; активно перетворює і освоює художню дійсність. Його характер і вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. З тексту твору читач дізнається, що дії Тараса Бульби є рушійною силою сюжету. Розповідь починається з того, що головний герой Тарас Бульба приймає рішення везти своїх синів на Січ. На Січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, Бульба агітує своїх товаришів відправитися в Польщу. Але і тут не все так просто. Кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє Тарасу. Все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, Бульба організовує переворот. Натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого Тараса Бульби (Бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). Тарас Бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. Аналогічна сцена є і в середині повісті. Коли Тарас дізнався, що Андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. В оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. Поки захисники були в Польщі, татари розграбували Січ і взяли в полон кількох запорожців. Якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею Тараса залишитися і чекати, поки в Дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. У результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста Дубно.
Вакула-кузнец — главный герой повести, простой добродушный парень, очень силён физически. Вакула при всей своей «кузнечной» силе невероятно простодушен. А главное, он самый набожный из всех жителей села. Вакула влюблен в капризную дочь богатого козака Корния Чуба, черноокую семнадцатилетнюю Оксану. Та в насмешку требует добыть для нее черевички (туфельки) , какие весят сама царица, — иначе не выйдет замуж за Вакулу. И побеждает он благодаря твердости своего характера, своей энергии и находчивости, упорству и уверенности в своих силах. Кузнец бежит из села с намерением никогда в него не возвращаться — и случайно прихватывает мешок, в который его мать, сорокалетняя ведьма Солоха, спрятала ухажера-черта, когда нагрянули к ней другие кавалеры. Вакула исхитряется оседлать черта и, угрожая тому крестом, отправляется в Петербург. Смешавшись с толпой запорожцев, проникает во дворец; выпрашивает у Екатерины Великой царские черевички. Тем временем напуганная Оксана успевает без памяти влюбиться в кузнеца, понапрасну ею обиженного и, может статься, потерянного навсегда. Черевички доставлены, но свадьба состоялась бы и без них. Вакула борется за свое счастье и побеждает, успешно преодолевая любые препятствия, воздвигнутые бытующими в народе пред рассудками, тщеславием, злобой.