<span>Мороз [моро́з] мо - роз2 склади, 1-й відкритий, ненаголошений, 2-й закритий, наголошений.м - [м] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о ] - голосний , ненаголошенийр - [р] - приголосний, дзвінкий, твердийо - [о] - голосний, наголошений<u>з - [з] - приголо</u>сний, дзвінкий, твердий5 букв, 5 звуків</span>
Заєць — [за/йец'].
Перший склад відкритий [за-], другий — закритий [Йец].
Звуків п'ять, букв п'ять, але повної відповідності між ними немає:
йотована буква є позначає після голосного два звуки, а м'який знак не
позначає окремого звука, а тільки м'якість попереднього звука [ц'].
Голосні звуки: [а], [еи] (ненаголошений).
Приголосні: [з], [й], [ц'].
Приголосні: [й] — сонорний, [з], [ц] — шумні, з них [з] — дзвінкий
лйого глуха пара [с]), [ц'] — глухий (його дзвінка пара [дз']).
Приголосний [з] — твердий, [ц'] — м'який, [й] — завжди м'який.
У цьому слові є чергування голосного [е] з нулем звука: [зайец' зайц'а], так зване — випадне е
<span>Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж], буква ь не
позначає звука, а позначає м'якiсть попереднього
приголосного, тому в словi букв бiльше, нiж звукiв. ïдок]
— приголосний, дзвiнкий, шиплячий, твердий; [еи] —
голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
[е] — голосний, наголошений; [л'] — приголосний,
сонорний, мякий; [н] — приголосний, сонорний, твердий; [а]
— голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений; другий склад
[рел'] — закритий, наголошений; третiй склад [на] —
вiдкритий, ненаголошений.</span>
Цього року нам обіцяла приїхати ялинка-смішинка. І влаштувати свято....
Взимку ліс відпочиває. Сплять дерева, скинувши листя до весни. Вони дали влітку плоди, а тепер настав час постояти в спокої. Тільки зелені хвойні дерева в лісі нагадують про минулий лете.В лісових норах і барлогах зимують звірі, великі і маленькі, ведмеді і їжаки. Поховалися комахи. Відлетіло на південь більшість птахів. Однак активно полюють за зайцями злі голодні вовки та лисиці. Але зайці теж підготувалися до зими. Вони маскуються своїми шубками під білий снег.Зімній ліс потопає в снігових заметах. Навколо видно лише темні голі стовбури дерев і подекуди зелені "лапи" ялинок і сосен. Все інше занесено білим. А коли визирає сонечко, сніг і іній в лісі виблискують, ніби діамантові россипі.Белий сніг в лісі не стає брудним, як сніг у місті, де їздять машини і димлять промислові труби. Але якщо придивитися, то на білосніжному лісовому килимі можна побачити безліч меленьких стежок. Це сліди тварин, які полюють на здобич, і тих, які ховаються від охоти.Еслі постаратися, то в лісі можна побачити і зимових птахів середньої смуги Росії: снігурів, омелюхи, клестов. Вони зазвичай ласують мерзлими ягодами або ялиновими шишками. Навіть холодною зимою життя в лісі не замірает.Нікто не порушить тиші і спокою зимового лісу. Хіба що на вихідних люди спробують прокласти лижню лісовими стежками.
Колись давно-давно у далекому місці один хлопчік поцікавився:"Мамо,чому я народився?" Йому було цікаво майже все на світі .Він був дуже допитливий і розумній.Він міг годигами запиувати свою маму то про те то про се .Ніхто з дітей його не розумів.Але допитливість знак зацікавленості.Цього хлопчика звали Тарасиком.Його любили вчителі і дорослі зацікавленність.Багатьом з цого товарищів було теж цікаво.
Ось вже всі діти міста питають своїх дорослих.Питання ніколи не зайві.
Питайте і будете розумнішими!
Чистость и грамотность не обещаю,но все таки текст надо проверить .-.
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.