Минає літо,настала осінь,шелестить пожовкле листя. Дивлюся у віконце і милуюся. Берізки розпустили свої зеленуваті коси з яскраво-жовтими пасмами, ніби то зробили зміну кольору в салоні краси. Старий горіх скинувши з себе весь тягар стиглих плодів, радісно похитує листям при кожному подиху вітерця. А ось у вишні вбрання красивіше чим у всіх. Золотисто-багряне листя заманює до себе зацікавлених синичок. Золота осінь на дворі!
<span>Субстантивація є одним з видів міжкатегоріальної транспозиції, коли слова однієї частини мови вживаються у ролі іншої, у цьому випадку прикметник перестає виражати ознаку і набуває предметного значення, тобто виконує функцію іменника, напр.: «Доки на передовій було спокійно, доти й Багіров поводився сумирно» (О. Гончар); «Співці, Не марте, вчені, не шукайте, Хто був той цар і як йому наймення» (Леся-Українка). Існує три ступені субстантивації прикметника: синтаксичний, морфологічний і семантичний. Умовою для синтаксичного переходу прикметника в іменник є наявність словосполучення, де залежним від опорного іменника компонентом виступає прикметник. Під впливом контексту у словосполученні відбувається опущення, тобто редукція, опорного іменника, внаслідок цього прикметник, потрапивши в позицію останнього, перебирає на себе його функції. Пристосування прикметника виконувати роль іменника — називати уже не ознаку предмета, а сам предмет — супроводжується одночасною трансформацією граматичних категорій роду, відмінка і числа. Із словозмінних і залежних категорії відмінка і числа перетворюються на словозмінні, але незалежні категорії. Подібно до іменника, трансформовані прикметники вступають у валентний зв'язок з дієсловами — присудками і чисельно характеризують предмети, категорія роду із словозмінної стає класифікуючою; прикметник «присвоює» собі граматичне значення роду опущеного іменника, втрачаючи здатність змінюватися за родом, при цьому субстантивовані лексеми зберігають морфологічну форму прикметника, напр.: «...Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих» (О. Ільченко); «Ось вона [Оксана] вийшла на обніжок, і приїжджі одразу ж обступили її» (А. Головко)</span>
1) Я відвідала чимало міст та сіл, подорожуючи з батьками, в пошуках яскравих та незабутніх емоцій.
2) Сучасні письменники та історики вважають важливим глибоке вивчення культури та традицій нашого народу.
3) Теплий і ласкавий вітер легко гойдає гойдалку у дворі.
4) Сучасні технології не тільки змінюють наш світ, а й зберігають історію наших предків у цифровому вигляді.
На луках. Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо. І я ніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує цим казковим світом під назвою Природа.
В кожної людини є право на життя.І кожна хоче його прожити як найкраще.Люди купують собі модний одяг,роблять зачіски.Але ж є і духовні цінності.Наприклад те,що люди можуть кохати,поважати,відчувати серцем.Все це людські якості.
На мою думку,в житті найбільше потрібно цінувати саме право на нього.Життя-це все:веселощі,радість,кохання,іноді смуток,фантастичні події та історії,здобування нових знань у школі,та багато іншого.
Тепер люди не дуже часто задумуються яке ж це щастя -Бути здоровими,і ходити,жити на цій Землі.Деякі люди не поважають свого існування,це видно по їхніх вчинках :вони вживають алкоголь,наркотики,і роблять інші шкоди для шкоди свому здоров*ю.Деякі люди займаються паркуром.Але навіть не задумаються про наслідки...
І буває так,що ті люди,які народилися не дуже здоровими,наприклад без вміння ходьби,чи чогось подібного,вони більш активні,хочуть пізнати світ,і навчаються багато нового.Скільки було передач по телевізору,де діти без рук,ногами,за допомогою губи,малюють такі гарні картини!
Поважайте те,що в вас є.І найголовніше,що вас є-Це життя.