Манилов,Коробочка,Ноздрев,Собакевич,Плюшкин
Итальянский поход наполеона
Совершился 20 ноября
И все войско услышав шпиона
Собралось на поле царя.
Маленький мальчик которому 3 года всегда нравилось помогать папе. он помогал каждый день. жил он бедно не богато но всегда знал что нужно молится богу и бог тебя услышит.
на больше фантазии не хвотило
Зелень нивы,рощи лепет,
В небе жаворовонка трепет,
Теплый дождь, сверканье вод,
Вас назвавши,чтобы прибавить?
Чем иным тебя провославить,
Жизнь души, приход весны.
На мою думку,так.Увесь твір просякнутий емоціями і переживаннями автора.Напочатку можна відчути ,що стан головного героя не найкращий-він втомлений,пригнічений,прагне спокою,хоче втекти від всієї метушні великого міста,хоче втекти від людей.Але потім можна побачити зміни-герой нарешті знайшов гармонію,душевну рівновагу,насолоджувався краєвидами поля і кожною клітинок свого тіла вдихав чисте повітря,та все ж "залізна рука города" змусила його "прокинутися"і повернутися назад у місто,повернутись до людей,до повсякдення.
Новела ніби написана на емоціях,просякнута ними.Михайло Коцюбинський майстерно вклав у рядки ноти своєї душевної пісні і розповів про одну з найяскравіших митей свого життя.