<span>А страшнi вишнi багатозначно шепочуться про щось, лукаво усмiхаються, загадково похитують верхiвками, млiють вiд щастя.
</span> однорiднi: шепочуться , усмiхаються, похитують, млiють
Наверное так:)
Н. в. Тисяча чотириста дев"яносто дев"ять.
Р. в. Тисячу чотириста дев"яносто дев"ять
Д. в. Тисячi чотириста дев"яносто дев"ять
О. в. Тисячою чотириста дев"яносто дев"ять
Зн. в. Тисячу чотириста дев"яносто дев"ять
М. в. Тисячi чотириста дев"яносто дев"ять
"-это апостроф
Если, что я отличница
Пожалуйста дай мне баллы!
Спасибо зарание
Ответ:
б)
Объяснение:
У інших рядках є слова з закінченнями ою...
Статечність, вічний спокій і сива давнина - ось чим віє від зображуваного на картині Скіфського городища під Немировим. Тут скізь бачиться і відчувається мовчазна мудрість степового схилу, непоквап річкової течії і поважність старечих валунів. Певно, давно не чути тут людських голосів, та все-таки де-не-де лишились сліди цивілізації, які ненароком чи навмисно земля не сховала під своїм покровом. Мимоволі уявляєш, як колись тут було чути стукіт інструментів, гамірний сміх і квапливі розмови. Можливо, колись тут навіть були запеклі бої. Проте віддавна тут не колосяться влітку ниви і ніхто не йде здалека шукати цвіт папороті. Здається, що навіть птаха, ненавмисно залетівши сюди, спішить швидше оминути ці схили.
Лише понині унизуледве-ледве несе течію, що, час від часу б'ючись об круті пороги, порушує майже мертву тишу колись живого міста.