<span>1. Слова і словосполучення, що виражають упевненість, достовірність того, про що говориться в реченні: безумовно, безперечно, без сумніву, очевидно, дійсно, справді, звичайно, правда, певна річ: Кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.</span><span>2. Слова і словосполучення, що виражають непевність, припущення, гаданість повідомлюваного в реченні: мабуть, може, може бути, здається, як видно, вочевидь:</span><span>Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям (Ю. Збанацький).</span><span><span>3. Слова і словосполучення, що виражають радість, задоволення, незадоволення, співчуття, жаль, здивування: на жаль, шкода, на радість, на щастя, на сором, дивна річ, як на біду, як навмисне: Населення, на диво, зустріло нас привітно (Я. </span>Баш).</span><span>4. Слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваної думки з попередньою, на послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, інакше кажучи, наприклад, однак, навпаки, таким чином, значить, отже, словом: Тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені.</span><span>5. Слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: з точки зору, на мій погляд, на думку, за повідомленням, як кажуть, як відомо, як зазначено, по-моєму, по-твоєму, по-вашому: Сміх, кажуть, віку додає (Ю. Збанацький).</span><span>6. Слова і словосполучення, які вживаються для того, щоб активізувати увагу слухача або читача: знаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте: Але доля звела нас дуже близько і,повірте, здружила (Ю. Збанацький).</span><span>Вставні речення<span> здебільшого виражають ті самі значення, що й вставні слова і словосполучення.</span></span><span>Вставними можуть бути речення означено-особові (це добре знаю, думаю, як бачите, дозволю собі сказати, нагадаю ще раз), неозначено-особові (як про це кажуть, як про це думають), безособові (нам думається, треба сказати).</span>Вставні слова, словосполучення і речення найчастіше відокремлюються комами:<span>Справді<span>, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулися голоси (С. Журахович); Перші олімпійські ігри, за народними переказами, відбулися 776 року до нашої ери.</span></span>Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире. Стоять вони або в середині речення, або в кінці:<span>У всьому світі (не секрет!) зростає наш авторитет (С. Олійник); Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома) (М. Нагнибіда); Ще недавно у віконце кожен день дивилось сонце, а тепер — пора настала — хуртовина загуляла (Янка Купала).</span>
У 1884 році поміщик та цукрозаводчик Іван Харитоненко вирішив звести тут свою літню резиденцію. Будівництво маєтку закінчив вже його син Павло. Назву маєток отримав в честь доньки Павла Харитоненка – Наталії.
Головний корпус мав вигляд двоповерхового будинку стилізованого під казковий терем. Нажаль, цей будинок був зруйнований під час Другої світової війни. До наших днів збереглись парадні ворота, флігеля, господарські будинки, водонапірна вежа та стайні. Парадні ворота − останнє що залишилося у подібному з головним будинком стилі. Вони збудовані за задумом відомого архітектора Олексія Щусева, який, наприклад, проектував Мавзолей Леніна або Казанський вокзал у Москві. Могутні стіни арки вимощені великим камінням. В загальний об'єм арки входять також масивні ковані ворота та службове приміщення — сторожка з вузькими віконцями.
За брамою починається парк. Площа цього парку близько 50 га. Він поділений на дві частини – верхню і нижню. Верхня знаходиться на правому березі річки Мерчик і складається з дубового і соснового гаїв. Нижня розташована в гирлі річки. В нижній частини можна зустріти багато екзотичних видів дерев. Серед них:
- біла та одноколірна ялиця;
- біла та колюча ялина;
- жовта сосна;
- ялівець віргінський;
- липа кавказька, кримська, американська;
- болотний та червоний (північний) дуб;
- клен сріблястий;
- повисла та карельська береза.
В цілому у парку близько 100 видів дерев та чагарників.