Від поданих іменників утворіть прикметники й запишіть у два стовпчики: а) з подвоєнням; б) без подвоєння. Екран, ідея, бруд, корінь, електрон, вода, вина, овал, балет.
Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити: - два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; - подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені. Подвоєння відбувається: 1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній; 2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний. 3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається: 1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний. 3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий. Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.
Н. Одна тисяча триста сорок три Р. Одна тисяча триста сорок третього Д.Одна тисяча триста сорок третьому З.Одну тисячу триста сорок третю О.Одна тисяча сорок третьою М. На одній тисячі сорок третій