Вартовий стояв біля воріт , і ми швиденько накивали п"ятами.
Жила-була колись маленька дівчинка.Вона була добра ,кмітлива,розумна,смілива.А скільки вона мала талантів:і співала , і танцювала,і малювала,і в спорті займала перші місця .Була відмінницею.А найголовніше вміла приваблювати людей.Одного разу з нею трапилася біда: вона програла у міських змаганнях.Усі перестали звертати на неї увагу .Вчителі почали занижувати оцінки ,а відповідно неприємності вдома.Коли вона черговий раз принесла погану оцінку матір насварила її.Заплакала дівчинка втекла до лісу . Там вона перетворилася на квітку ,яку люди назвали Конвалія.
[мисливец']
М приг., тверд., сонор.
И гол., ненагол.
С приг., тверд., глух., парн.
Л приг., тверд., сонор.
И гол., нагол.
В приг., тверд., сонор.
Е гол., ненагол.
Ц' приг., мяк., глух., парн.
Ответ:
1. Коло великоднього столу, заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
2. Завжди зі смаком одягнена, вона справляла враження вихованої панночки.
3. Незабаром, хлопець побачив залиту холодним сонцем долину.
4. Затуманене легкими й прозорими хмаринками, над містом пливло сонце.
5. Потомлені далекою дорогою і літньою спекою, коні ступали ліниво.
6. Як побачиш підвісний міст, перекинутий через річку - то не доходячи до нього зупиняйся.
7. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, налаштовуючи себе на перемогу.
8. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ, прокидався не поспішаючи.
У розбурханому морі, засніженого ранку, на стиснутих вустах, про намальований портрет, окроплений дощиком ранок, пропущені уроки, задуманим деревом. На хвилюючій зустрічі, у замкненому будинку, заквітчаним волоссям, побілілою землею, про залите світлом небо, звеселілої природи, зв'ялого листя, нечуваною радістю, про зачудований сад.