Птицы — высокоорганизованные позвоночные животные. Способность к длительному полету, теплокровность и другие особенности жизнедеятельности дали им возможность широко расселиться на Земле. Жизнь птиц связана с лугами, полями, болотами, берегами водоемов, открытыми участками воды. Однако большая часть их видов — обитатели леса. В кронах деревьев и кустарников обычны синицы, корольки, клесты, на стволах деревьев — дятлы, поползни, пищухи, на земле — тетерева, рябчики, глухари. По числу видов класс птиц самый крупный среди наземных позвоночных (около 9 тыс. видов).
Особенности строения и жизнедеятельности птиц
Способность к полету наряду с другими способами передвижения определила многие специфические черты внешнего и внутреннего строения птиц.Внешнее строение. У птиц сравнительно небольшая голова, длинная подвижная шея, компактное туловище. На голове имеется клюв, состоящий из костных челюстей и роговых чехлов. На надклювье расположены ноздри. Крупные глаза имеют подвижные веки и мигательную перепонку. На голове (ближе к затылку) находятся слуховые отверстия.Тело птиц покрыто перьями: контурными, пуховыми, пухом. Контурное перо состоит из стержня, плотной пластинки — опахала, свободной части стержня — очина. Опахало образовано бородками первого и второго порядка, сцепляющимися между собой микроскопическими крючочками бородок второго порядка. Пуховое перо не имеет плотного опахала. Пух — перья с очень коротким стержнем и пучком отходящих от него бородок. Контурные перья придают обтекаемость телу птицы, защищают от ветра. Самые крупные из них образуют летательную поверхность крыльев (маховые перья) и хвоста (рулевые перья). Пуховые перья и пух препятствуют отдаче тепла. Птицы клювом восстанавливают целостность расщепившихся опахал, смазывают их жиром. Износившиеся перья заменяются новыми в период сезонных линек.Кожа у птиц тонкая, сухая. У большинства имеется только копчиковая железа (вырабатывает маслянистую жидкость, которой птицы смазывают перья). На ногах птиц имеются роговые чешуйки.
Название группы - Среда обитания - Приспособленность
· Гидробионты - Водная среда - Жабры; плавники; ласты; плавательный пузырь; боковая линия у рыб; обтекаемая форма тела
· Аэробионты - Наземно-воздушная среда - Легкие; воздушные мешки у птиц
· Педобионты - Почвенная среда - Слизь у червей; короткая шерсть у кротов; короткие конечности; отсутствие ушных раковин, глаз; устойчивость к недостатку кислорода
· Эндобионты - Тело другого живого организма - Упрощение многих систем органов; присоски; огромная плодовитость; стадия цисты.
· Прокариоты (одноклеточные, не имеют ядра) и эукариоты (содержат клеточное ядро) не относятся к экологическим группам организмов.
<span>1. Як відомо, у Світовому океані міститься 97% всієї води на Землі. І, як заявляють океанографи, тільки 5% з них повністю вивчено.</span>
<span>2. На дні океанів існують справжні підводні річки, а точніше, випадки так званого «холодного просочування». Саме так називають ділянки, де сірководень, метан та інші вуглеводні просочуються через тріщини на дні, змішуються з морською водою, а потім неспішно рухаються, подібно до річок. Причому слово «холодне» у назві цього феномену не означає, що температура рідини в таких донних річках нижча, ніж у оточуючої морської води. Найчастіше температура буває навіть трохи вищою. На думку вчених, холодне просочування приурочено до тектонічно активних зон океанів. Наприклад, це явище зафіксовано в Японському жолобі, де океанічна земна кора занурюється під материкову.</span>
<span>3. Крім підводних річок, в океані існують також підводні водоспади. Причому деякі з них набагато більші за своїх наземних «родичів». Всього на сьогоднішній день відомо 7 подібних водоспадів. Причиною їх виникнення стають різниці в температурі і солоності різних ділянок океану і складний рельєф морського дна. На межі акваторій з різними умовами і за наявності підводних схилів щільна вода прямує до дна – замістити менш щільну воду.</span>
Найбільший з нині відомих підводних водоспадів знаходиться на дні Датської протоки, яка розділяє Гренландію та Ісландію. Його висота приблизно 4000 метрів, і він перемішує не менше 175 мільйонів кубічних футів води.
<span>4. Іноді в океані з'являються «молочні моря». Таке «море» являє собою велику ділянку океану, яка в буквальному сенсі світиться. За однією з версій, поява «молочних морів» пов’язана з життєдіяльністю люмінесцентних бактерій Vibrio harveyi, які створюють тривале світіння на великих ділянках океану.</span>
<span>5. За результатами дослідження, опублікованого в 2011 році в журналі PLOS Biology, в океані мешкає близько 2,2 мільйона видів організмів, з яких відомо тільки близько 194 400 видів.</span>
<span>6. Найбільшою рибою Світового океану являєтьсякитова акула. Окремі особини цього виду мали довжину 12,65 метра і досягали маси понад 21,5 тонни. Хоча існують також непідтверджені дані про існування ще більших особин. Сьогодні китові акули мешкають у всіх тропічних та помірно-теплих морях. Водночас найменшою рибою в Світовому океані вважається Schindleria brevipinguis, яка мешкає в коралових лагунах Бар'єрного рифу. Рибки цього виду можуть досягати лише 8,4 мм у довжину.</span>
<span>7. На глибині понад 1000 метрів від поверхні океану, в зоні, куди не проникає сонячне світло і де мало їжі, мешкають химерні риби, найчастіше зі страхітливим зовнішнім виглядом. За відсутності світла вони мають маленькі очі (або взагалі їх не мають), повільно плавають і ніколи не ганяються за своєю здобиччю, щоб зберегти енергію в умовах з недостатньою кількістю їжі. Найбільш глибоководною рибою визнана Abyssobrotula galatheae, яка була знайдена в жолобі Пуерто-Ріко на глибині 8370 метрів.</span>
<span>8. Відомі випадки, коли в океані утворювалось «хибне дно». Вперше про нього дізнались в 1942 році, коли декілька фахівців з акустичного зондування виявили в океані на глибині 300-450 метрів дивний прошарок, який відбивав звукові хвилі. Пізніше було виявлено, що «хибне дно» може бути утворене живими організмами, які уникають денного світла.</span>
<span>З'явилось безліч припущень, які саме організми створювали «хибне дно». Але зрештою виявилось, що це робили кальмари. Адже в зграях вони вміють розподілятися рівномірно, і таким чином здатні сформувати собою щільну масу, яка може стати перешкодою для звуку.</span>
1) Округлая форма тела
2) Железы, выделяющие слизь, облегчающую перемещение в почве
3) Щетинки на боковых сторона тела
4) Отсутствие органов зрения
5) Способ питания (пропускают почву через сквозной кишечник)