Яскравий зразок революційно-патріотичної лірики, вірш “Гімн” входить до збірки І. Франка “З вершин і низин”. Літературний рід твору – громадянська лірика.
Ідея вірша – боротьба за своє майбутнє й непохитна віра в перемогу.
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
Римування: суміжне.
Наскрізним образом вірша є “вічний революціонер”, який утілює могутність народу й закликає “не ридать, а добувать, / Хоч синам, як не собi, / Кращу долю в боротьбi”.
Вiчний революцйонер — Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, анафора;символи Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело.
Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт родився, Та аж вчора розповився I о власнiй силi йде. анафора I простується, мiцнiє, I спiшить туди, де днiє; Словом сильним, мов трубою епітет + порівняння Мiлiони зве з собою,- анафора Мiлiони радо йдуть, Бо се голос духа чуть.
Голос духа чути скрiзь: По курних хатах мужицьких, анафора По верстатах ремiсницьких, По мiсцях недолi й слiз. I де тiльки вiн роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувать, Хоч синам, як не собi, Кращу долю в боротьбi.
Вiчний революцйонер — метафора Дух, наука, думка, воля — Не уступить пiтьмi поля. Не дасть спутатись тепер. Розвалилась зла руїна, метафора Покотиласялавина, метафора I де в свiтi тая сила, Щоб в бiгу її спинила, анафора Щоб згасила, мов огень, порівняння Розвидняющийся день? метафора + риторичне питання
На мою думку, сучасний патріотизм, це просто мода. Багато дівчат та хлопців чіпляють на себе стрічки з кольором прапору але навідь не думають, що через це можна постраждати. Вони думають тільки про те, що через нову вишиванку чи футляр для мобілки їх будуть поважати в компанії таких само дурнів, які женуться за популярністю та модою. Справжній патріотризм- він у серці, а не у новій футболці чи стрічці. Але мало хто це зараз розуміє...