Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.<span>А якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! Корисно хоча б просто заспівати: «Усе буде добре для кожного з нас!», як популярний музичний гурт «Океан Ельзи. Та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.</span>
Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші.
<span>Якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. Я спеціально знайшов "Словник іншомовних слів" і перегорнув його. І що ви гадаєте? Просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких здаються нам рідними. Але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. Магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. У кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. У мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". А ще помідор, каструля, термос, папір. </span>
<span>Якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. Більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, географія, геометрія, література) мають іншомовне походження. Наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, геометрія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. Слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква). </span>
<span>Завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й Інтернету (слово англійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя. </span>
<em /><span>Ярослав Дашкевич. Народився 13 грудня 1926 у Львові, помер 25 лютого 2010 року. Український історик, який за радянської доби не зламався під тиском ідеології (7 років перебував в ув’язненні та виправно-трудових таборах, 16 років був безробітний), а за часів незалежності став одним із найактивніших пропагандистів люстрації історичної науки. Володівшістьма мовами (українською,англійською,вірменською,німецькою,польською,французькою). Сфера наукових зацікавлень пана Дашкевича: історія вірменської колонії в Україні,археографія,історіографія та джерелознавство історії України, спеціальні історичні дисципліни (геральдика,сфрагістика, генеалогія та ін.). </span>
<span><span>Частина мови
Частину мови слова неждано — дієприкметник, утворений від дієслова неждать.</span><span>Морфологічні ознаки<span>Початкова форма: нежданий (називний відмінок однини чоловічого роду);Постійні ознаки: страдательное, минулий час, досконалий вигляд;Непостійні ознаки: єдине число, середній рід, коротка форма.</span></span><span>Синтаксична роль
Може бути різним членом речення, дивіться по контексту.</span></span>