По моему мнению, высказывание Козьмы Пруткова "если на клетку слона увидишь надпись "буйвол" не верь глазам своим" означает, что нельзя никого судить по внешнему виду или по рассказам других.Это относится и к человеку.Любой человек, раскрывается как личность,но для этого,стоит его узнать.Из это следует,что нельзя верить глазам или слухам, не зная, что это за человек или даже животное.
Врач лечит людей,то есть делает добро.В России им платят очень мало,поэтому не многие учатся на эту профессию.Это скорее те люди,которые лечат не ради денег,а благого дела. У этой профессии есть разные подпрофессии: хирург,гинеколог,эндокринолог, лор и т.д.
Консультант — это человек, который даёт профессиональные рекомендации, советы и т. п. по вопросам, которые касаются его специальности. Виды консультантов: консультант продавец,бизнес консультант. На консультанта продавца практически не надо учиться,зарплата от 14т. до 25т. рублей в России. В основном на эту работу идут ради подработки.
Бизнес-консультант - как следует из названия, - это специалист, дающий грамотные и эффективные консультации предпринимателям или фирмам по вопросам ведения бизнеса. Основная задача бизнес-консультанта — распознать проблему в бизнесе и предложить пути её успешного преодоления в виде конкретных решений.
РОЛЬ ДОРОСЛОГО В РОЗВИТКУ ДИТИНИ
У розвитку дитини провідна роль належить дорослим. Дитина є соціальною істотою. Потреба у співробітництві з дорослими виникає ще в ранньому дитинстві, коли дорослий цілком забезпечує усі життєві потреби дитини. Він вводить її у навколишній світ, задовольняє одну з головних потреб психічного розвитку — появу нових вражень, передає виховні функції спеціально організованим структурам (дитячий садок, школа, засоби масової інформації), порушує глибинні зв'язки дорослого світу і світу дітей, поглиблює розрив між ними.
У процесі взаємодії з дорослим формується особиста свідомість дитини. У дошкільному віці вона долає шлях від відокремлення себе від дорослого (“Я сам”) до відкриття свого внутрішнього життя, тісно пов'язаного із зовнішньою діяльністю.
У вихованні дитини дошкільного, молодшого шкільного віку особливу роль відіграє включення дорослого в картину розвитку дитини. Перехід від одного вікового етапу до іншого супроводжується зміною місця дорослого у цій картині:
— для немовляти дорослий є джерелом захищеності, позитивних емоцій, які безпосередньо передаються через турботу і ласку, обійми, голос мами;
— з 2,5 місяців дитина реагує на появу матері “комплексом пожвавлення”;
— для дитини раннього віку дорослий є джерелом практичних умінь і навичок. Наслідуючи їх, вона стає самостійною, незалежною від інших;
— дітям 4—5 років дорослий несе нові знання, пізнавальні враження, які втілюються у перші навчальні вміння;
— для старшого дошкільника цінність дорослого полягає у здатності брати участь у різноманітних соціальних зв'язках, орієнтуватися у міжлюдських стосунках, а відтак бути прикладом соціальної поведінки дитини, своєрідним “моральним еталоном”.
Російський психолог Даниїл Ельконін (1904—1984) довів, що для дошкільника образ дорослого є не образом іншої людини, а образом себе, своєї майбутності, втілення у собі “іншого”. З певного моменту розвитку дитина втілює в собі “дві людини” (Вона і Дорослий), і саме внутрішня взаємодія цих “двох людей” стимулює саморозвиток дитини.
Персоніфікований образ дорослого (батьків, педагогів) спонукає дитину робити як дорослий; бути як дорослий; уміти те, що дорослий; жити, як дорослий. При цьому дитині необхідний не просто дорослий, а значущий — такий, який своїми якостями і рисами демонструє не себе, а ідеї та помисли життя дитини.
Потреба в спілкуванні з дорослими розвивається протягом усього дошкільного дитинства. Як носій суспільно-історичного і культурного досвіду, а згодом — і моральний приклад, дорослий є авторитетом для дитини. Дошкільник оцінює свої вчинки, якості, прагне співпереживання і співучасті з дорослим, в усьому його наслідує. На такій взаємній довірі і будується справжнє виховання. Із цього приводу польський педагог Януш Корчак (1879—1942) зазначав, що вихователь, який не сковує, а звільняє, не ламає, а формує, не пригнічує, а підносить, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, переживає разом з дитиною багато хвилин натхнення.
Від педагога, який прагне позитивно впливати на дитину, вимагається багато знань, творчості і терпіння. Вихователь має бути не лише вихованим, а й здатним до самовдосконалення. Для дошкільника важливим є особливий зв'язок саме з вихователем. І не лише тому, що у цьому віці дитина залежна від дорослого, а й тому, що в неї ще немає тривких і розвинутих взаємин з дітьми. Стосунки вихователя з дитиною, яка потребує уваги до себе, називають “малим інтимним колом спілкування” (О. Леонтьев). Не випадково з усього дитинства найяскравіші спогади залишаються про дошкільний період, коли дитина разом з дорослим освоювала простір дитинства.
Співзвучність суб'єктів виховання — особистості дитини і особистості педагога — є передумовою його ефективного впливу на розвиток дитини. За словами вітчизняного вченого Івана Беха, лише особистісно-орієнтоване виховання досягає розвивальної мети, оскільки воно спрямоване на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на вільне і відповідальне самовираження. Вихователь дошкільного закладу неодмінно повинен здобути статус значущого дорослого, який є для дитини не лише близькою, а духовно близькою людиною. Це передбачає розуміння, прагнення і вміння вихователя зберігати і підтримувати самобутність дитинства, перетворення взаємин формальних (навчальний процес) на особистісні. При цьому важливо обрати оптимальні форми і методи виховання і навчання. Правильність виховання полягає у баченні можливостей вихованця: те, що на певний момент він може робити з допомогою дорослого, невдовзі робитиме самостійно. Виховання і навчання, орієнтуючись на “зону найближчого розвитку”, випереджають розвиток дитини і сприяють йому. Водночас слід враховувати закономірності психічного розвитку дитини, ставити перед нею посильні завдання.
Что такое молодежь как социальная группа?
Молодежь как социальная группа представляет собой социально-демографическую группу, которую выделили по возрасту. Так молодежь как социальную группу представялют люди от 16 до 45 лет по данным ВОЗ.
Такая социальная группа обладает рядом особенностей, например, молодежь занимает переходное положение, молодежь очень мобильна, молодежь помимо того, что принадлежит к этой социальной группе, еще и осваивает новые социальные роли, которые связаны с изменением или приобретением статуса, молодежь активно ищет себя и свое предназначение, молодежь стремится к развитию в профессиональном и карьерном плане.
Почему взгляды на возрастные границы молодежи у разных социологов не совпадают? Назовите не менее двух причин.
Взгляды молодежи и социологов не совпадают тогда, когда моложедь и социологи живут в разных обществах, то есть разных странах. Возрастные границы субъективны. Для людей с постсоветсткого пространства 30 лет – это пристарелый возраст, когда организм перестает работать, а в 35 уже нет никаких шансов на счастливую жизнь. Во всем остальном мире 30летний человек является обычным возрастом, когда человек еще может спокойно заводить семью, учиться, заниматься работой.
1. Социализация-это процесс усвоения человеческим индивидом образцов поведения, психологических установок, социальных норм и ценностей, знаний, навыков, позволяющих ему успешно функционировать в обществе.
2 Социальная роль - это совокупность действий, которые должен выполнить человек, занимающий данный статус в социально системе.
3. Общество это форма объединения людей, обладающих общими интересами, ценностями и целями.
4. Мировое сообщество - это система объединяющая международное сообщество всех государств и народов Земли, интегрирующихся ввиду целей мирового масштаба для совместной защиты мира, свободы, решения глобальных проблем современности.