Б ............................................................
Прийшла щедра осінь. Принесла повні міхи урожаю.
Ліс повен грибів, після дощу вони ростуть густо-густо. У садах дозріли яблука і виноград, груші. На городах виросли морква, картопля, гарбузи, капуста та багато інших овочів. Багатий урожай заповнить комори. Звісно, дорослі приготують смачні страви, діти будуть залюбки ласувати ними.
Ось такі подарунки приносить осінь.
Вважається, що мрії допомагають нам зрозуміти, в чому сенс життя, і наблизитися до своїх цілей. Можна знайти чимало аргументів з літератури, що підтверджують цю точку зору. Вона близька і мені. Я вважаю, що сенс нашого життя визначається нашими мріями. Спробую пояснити свою позицію, звернувшись до прикладів з класичних творів.
Герой розповіді А.П. Чехова, коли був молодий, любив мріяти. Він вірив у торжество справедливості і вважав сенсом свого життя порятунок людей.
Він ні про що вже не мріяв, ні до чого не прагнув. Його займали лише фінансові питання. Так, чесний і щирий юнак перетворився в «язичницького бога» Іонич. Герой непомітно втратив сенс життя, коли перестав мріяти про високе призначення.
Без мрії життя людини не має сенсу, бо вона є найпотужнішим чинником пізнавальної і творчої активності людини, його мотивацією для досягнення заповітних цілей. Людина, яка має мрію, як правило, готовий боротися за неї до кінця, і саме це є сенсом його життя.
Виходить, що мрії дійсно грають важливу роль в становленні особистості: вона повинна мріяти і фантазувати про майбутнє, інакше сенс буття так і залишиться для неї загадкою. Хтось знаходить сенс життя, коли його мрія стає реальністю. Хтось розчаровується у всьому і втрачає себе. Добре, якщо він знаходить в собі сили повірити в щось інше. А якщо ні? Людина без мрії - це найчастіше людина без сенсу життя.
Дятел-птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики від Канарських островів і північно-західної Африки на заході до Камчатки і Японських островів
на сході, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко
селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на
кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній
межі ареалу в несприятливі роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони.
Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки[1]. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо[2].
Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то
восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У хвойних лісах його
основним кормом є насіння сосни, ялини і модрини.
Для довбання шишок використовується «кузня» — розгалуження гілок,
щілина в корі або отвір, зроблений дятлом, у який вставляється шишка. У
південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових
дерев.
Сезон розмноження триває з кінця березня по червень. Будівництву
гнізда передує галаслива, демонстративна поведінка птахів,
супроводжувана криками, стукотом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай
5—7 блискучих білих яєць. Висиджують по черзі обидва птахи, близько двох
тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають
галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих відбувається, як
правило, у червні, у віці близько 3 тижнів.
У першому реченні дієприслівник-здолавши
У другому-кличучи
У третьому-будучи
У четвертому-ідучи
І у п´ятому визнавши