Ответ:
витя был взволнован он не знал как ему ухаживать за галей
Объяснение:
Аля була весёлая прудка розумна
«Думи мої, думи мої, лихо мені з вами» відкриває перше видання 'Кобзаря'
Дружба людей то тварин дуже важлива ,дуже потрібна адже ми люди дуже вразливі а коли ми залишаемся на сомоті тварина собака чи кішка ніколи не зрадить ,жив колись один чоловік була у ньго сьмья ,діти та не було собаки ,от колись так сталося що цому до рук потрапив маленький цуцик ,він хотів позбутися його то доля вирішила інакше ! Цей чоловік залишив собі собаку ,і настільки цей пес був відданим свойому хозяину ,що кожного дня проводжав його до роботи и зустрічав з роботи , це відбувалося досить довго ,на протязі життя , цю собаку впізавали всі ,і дуже любили , та коли одного разу собака не дочекалася свого господаря а він як вияснилось помер на роботі ,та йому було дуже боляче ,собака продовжувала чекати на свого хозяина ще доггих 10 років ,поки не померла ,та на томі місці поставили пам1ятник собаці яка віддано чекала ,любила свого господаря !
У розкішному саду народної української
поезії важливе місце належить ліричним
пісням. Імена авторів цих творів розгубила
історія, але інколи з давнини століть
виринають постаті піснетворців, серед яких
найвідомішою є поетеса Маруся Чурай. її
традиційно називають «дівчиною з
легенди», бо реальність її існування поки що
документально не підтверджено.
Понад три століття лунають пісні Марусі
Чурай на землі, даруючи людям невгасиму
любов.
Хто ж така ця дівчина, яку порівнюють з
давньогрецькою поетесою Сапфо?
Достовірні дані про українку з Полтави, яка
складала чудові пісні, не збереглися, адже
все знищила пожежа у цьому місті в 1658
році. А пам'ять про Марусю Чурай народ
зберіг у своїх легендах і переказах. Відомо,
що народилася вона приблизно 1625 року
на берегах чарівної Ворскли в сім'ї урядника
Полтавського козацького полку Гордія
Чурая. Був він хороброю і чесною людиною,
брав участь у козацьких походах проти
польської шляхти. Рятуючи Богдана
Хмельницького від смерті, Чурай загинув.
Маруся жила удвох із матір'ю в
Полтаві.Зростала вона незвичайною
дівчиною: дуже мрійливою і чутливою, з
дивовижною фантазією та чудовим
голосом, схильною до роздумів і складання
пісень. Коли Маруся виросла, її полюбив
реєстровий козак Полтавського полку Іван
Іскра, проте не відкривав їй своїх почуттів,
знаючи, що вона закохана в молодого
козака Грицька Бобренка.