Унісон - іменник, звучання- іменник, співзвучання-іменник, стає - дієслово, необхідність-іменник, своїми-займенник.
а с ф а л ь т - 7 букв.6 звуків
Доброго дня,шановні однокласники,на жаль,змушений повідомити,що нашу зустріч доведеться скасувати. Хоч ми й не бачилися вже більш ніж сім років,час зустрічі я змушений перенести. Сталася прикра пригода:один наш однокласник потрапив в автокатастрофу і його довелося госпіталізувати. Проте не хвилюйтеся:з ним тепер все добре і травми сумісні з життям. Він був відповідальний за бенкет та розважальну програму. Тож, щоб підтримати чоловіка і не готувати все швидкоруч, ми вирішили скасувати зустріч. Натомість тепер ми всі маємо можливість зустрітися в корпусі лікарні на Липській і провідати нашого друга. Звісно в руках замість кульок і шампанського ми триматимемо мандарини й інші фрукти, проте зможемо побачити один одного. Повідомте мені,якщо ви згодні(або у вас є інші пропозиції) і ми вирішимо,що робити далі.
ЛЕЛЕЧИЙ СУДЯкось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек, і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли.Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд - можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів. Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині...Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном.Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо.<span>Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку. Може, то просто людська вигадка, а може, й правда - не знаю. Люди часто, коли не знають, як було насправді, вигадують свою історію, свою легенду...</span>
Прогулянка---[п р о г у' л а н к а]