Види орфограм:
• буквені;
<span>• небуквені.
</span> Буквені:
1. Ненаголошені [е], [и] в корені слова:
весна, життя.
2. Велика чи мала буква:
Земля ( планета ), земля (ґр ун т ).
3. Написання сумнівного приголосного:
легкий (бо легенький ),
просьба (бо просити ).
4. Подовження та подвоєння приго
лосних:
навчання, возз’єднання, лимонний.
5. Наявність чи відсутність літери:
сторіччя — сторіч, баский —
<span>баскський, біль — білль.
</span> Небуквені:
1. Дефіс:
по-киівськи, з-поміж, темно-зелений,
віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.
2. Апостроф:
м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.
3. Перенос слова:
хо-джу, три-ста, міс-то і мі-сто.
4. Пропуск між словами (роздільне на
писання):
будь ласка, все одно, поки що, на
жаль, ні в кого, рік у рік.
5. Разом:
<span>уліт ку, попід, деякий, піввікна.</span>
У слові ласують 7 букв та 7 звуків.
Отже, осинь гарна пора. Вона мени подобаеться своими жовто - червоними фарбами. Це надихае мене на щось нове, цикаве, и таке ж яскраве.
Всі ми повинні жити, не цураючись свого коріння.
Сонце крутиться коло нашої плагети. Коли сонце прилітає до одної сторони друга сторона там ніч