І ось уже хлопці рушили ліпити снігову бабу. Хто, готував тулуб, хто - ноги, хто голову. Дуже втомилися дітлахи, та все ж таки своє завдання виконали.
Вони зліпили дуже гарного сніговика, він подобовся не лише дітям, а у усім навкруги.
Начиная с XVI века, малозаселённые земли нынешней Донецкой области стали заселять запорожские и донские казаки, беглые крепостные крестьяне, обедневшие дворяне из Украины (входившей в состав Речи Посполитой) и России. Основной этнической составляющей были русины (население Украины). Заселение современной Донетчины происходило на фоне непрекращающихся боевых действий на территории Поднепровской и Западной Украины, отягощенными карательными экспедициями Речи Посполитой.
В исторических документах (конец XVII — начало XVIII века) упоминаются как запорожские казаки. Скорее всего занимали самое «левое» ответвление казачества, находившиеся в конфронтации не только с правительством России и Речи Посполитой, но и с слободскими казацкими полками, и даже Запорожской Сечью.
Жили разрозненными небольшими поселениями. Центральная власть отсутствовала.
В связи с заселением территории современной Донецкой области, растворились в новом населении.
Людське око може бачити досить далеко, ясної погоди на декілька кілометрів. Але люди завжди хотіли побачити далі, ніж дозволяв зір. Щоб показать іншим побачене, вигадали малювання. За розповіддю мандрівника лине в далечінь думка слухача, і те, чого не бачило око, побачив розум. Людська уява може створити будь-які світи: події давно минулих літ чи передбачити майбутнє. Щоб мандрувати, не виходячи з будинку, придумали телебачення.
Завдяки розуму і творчості створили лінзи і побачили не тільки далеке, але й те, що поряд, але дуже мале.
Розум веде людину в незнані глибини. Щоб побачити Всесвіт, придумали космічні телескопи, дослідницькі космічні станції, супутники. Завдяки розуму вчені віднайшли в глибинах космосу зірки з планетами.
Можливості людського ока мають межі. Людська допитливість меж не знає.
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім'ї священика.
<span>Шашкевич був одним з поетів «Руської трійці», організатором цього
гуртка і невтомним культурним діячем. Крім поезій і прозових творів,
йому належать переклади на українську мову сербських народних пісень,
віршів чеських і польських поетів. Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і його поховано
в Новосілках. Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і
національної русько-української свідомості й зачинателя нової
української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р.
тлінні останки його за масової участі населення Галичини перенесено до
Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3). Тим самим започатковано
краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких)
діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи
мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. 1911 року, у століття
народженняписьменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з
поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника. Художник Іван Труш
саме тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження
портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш
автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого
видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького»
(місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці
знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків
«Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.</span>
Лалрврцлэввоутащурвойзрааошщщщемллк