Мий скарб це моя мова чудова занимае 3 мисце по мылозвучности
<span>Українська пісня - душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в пісні. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах. Пісенна творчість українського народу збагачена різноманітними формами яскравих епітетів. Красою та силою українських народних пісень захоплювались українські письменники, а також багато зарубіжних митців. Найбільшого відображення в піснях знайшло духовне життя народу. Будь-які важливі життєві події оспівувались піснею. Тим самим створюючи відповідний настрій, що передавав сум чи радість події. Багата, талановита українська душа надихала на створення різножанрових пісень. Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. В залежності від часу та рівня розвитку, залежали символи, традиції та обряди які оспівувались. Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, в часи, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. Взагалі, за допомогою пісенності народу, а особливо українського, можна легко вивчати та аналізувати історію та біографію народу. Завдяки пісням ми бачимо, як щиро та глибоко український народ відчував біль та сум за свою країну, і разом з нею оплакував загиблих козаків, які до останнього подиху героїчно захищали рідну землю. З таким же сильним почуттям щастя раділи люди за визволення своїх земель, славили своїх героїв-рятівників. Релігійні свята, після прийняття християнства, набули не лише широкої популярності, а й усі пов’язані з цими святами традиції та обряди неймовірно поважились людьми. Любов до свят, української пісні душі народу, та відповідних ритуалів передавалась від покоління до покоління. З малечку діточок привчали до пісенності, а також до шанування батька і матері, всіх ближніх, рідної землі тощо. Українська народна пісня душа народуДорогоцінним надбанням поетичного та музичного генія українців є українська пісня як душа народу, яка стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом. Розділяли пісні навіть за порами року. Дуже часто літні обрядові пісні такі як купальські, русальні, супроводжувались танцями, ворожіннями та багатьма іншими дійствами. В різноманітних колядках та щедрівках возвеличували господарів хати та всю їхню родину, де всі мешканці змальовувались гарними, щасливими, багатими людьми. Сюжетність таких пісень лунала з метою замовляння та привертання всіх благ, добра родині, тому що співались ці пісні завжди від чистого серця. Аналізуючи різноманітні родинно-побутові та обрядові пісні, дуже легко спостерігається світоглядна філософія наших предків. Ми бачимо як глибоко український народ відчував та шанував всю красу та радість життя. Всі пісні криють в собі величезну силу почуттів, переживань, які і були невичерпним джерелом натхнення на створення неповторного мистецтва, яке й досі шанобливо передається від одного покоління до іншого.</span>
Молодой
Сильный
Мужественный
Храбрый
Доброго дня, шановний Всеволоде Зіновійовичу!
Ваш твір «Тореадори з Васюківки» зацікавив мене, викликав
щирий сміх з першої прочитаної мною сторінки!
Дана повість – це колоритне відображення безтурботного
життя дітей, захоплююче та цікаве. Виникало враження, що Ви вкладаєте в образи
Яви та Павлуші свої дитячі переживання та емоції – настільки вони яркі й
колоритні!
Я пережив масу емоцій разом з героями твору, відчував
радість й сум, стурбованість та впевненість у собі. Повість змінила мій світогляд,
погляди на життя, розкрила нові цінності у людських стосунках. А саме – щирість
у почуттях, відданість у дружбі.
Червоною лінією Вашої повісті, на мій погляд, є
твердження, що будь-які проблеми можна розрішити, не втрачаючи почуття гумору!
Вважаю, що даний твір слід прочитати й дорослим людям.
Із щирою повагою, (Ваше ім'я)
На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
Мороз не велик, та стоять не велить.
Буває март за всіх варт.
Як прийде марець, то замерзне старець.
Вночі тріщить, а вдень плющить.
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
Блискавка блисне — й камінь трісне.
До першого грому земля не розмерзається.
Грім гримить — хліб буде родить.