Ой
полем
киліїмським,
То
шляхом битим
гординським,
Ой
там гуляв козак
Голота,
Не
боїться ні огня, ні меча, ні третього
болота.
Правда,
на козакові шати дорогії
—
Три семирязі
лихії:
Одна
недобра, друга
негожа,
А третя й
на хлів незгожа.
А ще, правда, на
козакові
Постоли
в'язові,
А онучі
китайчані —
Щирі
жіноцькі рядняні;
Волоки шовкові —
Удвоє жіноцькі щирі
валові.
Правда,
на козакові шапка-бирка
—
Зверху
дірка,
Травою
пошита,
Вітром
підбита,
Куди
віэ, туди й
провіває,
Козака
молодого
прохолоджає.
То
гуляє козак Голота,
погуляє,
Ні
города, ні села не
займає,—
На город
Килію поглядає.
У
городі Килії татарин сидить
бородатий,
По
горницях
походжає,
До
татарки словами
промовляє:
«Татарко,
татарко!
Ой, чи
ти думаєш те, що я
думаю?
Ой, чи ти
бачиш те, що я
бачу?»
Каже:
«Татарине, ой, сідий,
бородатий!
Я тільки бачу, що ти передо мною по
горницях
похожаєш,
А не знаю, що ти думаєш да
гадаєш».
Каже:
«Татарко!
Я те бачу: в чистім полі не орел
літає,—
То козак
Голота добрим конем
гуляє.
Я його хочу живцем у руки
взяти
Да в город
Килію запродати,
Іще ж ним перед великими панами-башами
вихваляти,
За
його много червоних не лічачи
брати,
Дорогії
сукна не мірячи
пощитати».
То теє
промовляє,
Дороге
плаття надіває,
Чоботи обуває,
Шлик бархатний на свою голову
надіває,
На коня
сідає,
Безпечно
за козаком Голотою
ганяє.
То козак
Голота добре козацький звичай
знає,—
Ой на
татарина скрива
поглядає,
Каже:
«Татарине,
татарине!
На віщо
ж ти важиш:
Чи на
мою ясненькую
зброю,
Чи на мого
коня вороного,
Чи
на мене, козака
молодого?»
«Я,—
каже,— важу на твою ясненькую
зброю,
А ще лучче
на твого коня
вороного,
А ще
лучче на тебе, козака
молодого.
Я тебе хочу живцем у руки
взяти,
В город
Килію запродати,
Перед великими панами-башами
вихваляти
І много
червоних не лічачи
набрати,
Дорогії
сукна не мірячи
пощитати».
То
козак Голота добре звичай козацький
знає.
Ой на
татарина скрива
поглядає.
«Ой,—
каже,— татарине, ой сідий же ти,
бородатий!
Либонь
же ти на розум
небагатий:
Ще ти
козака у руки не
взяв,
А вже за
його й гроші
пощитав.
А ще ж
ти між козаками не
бував,
Козацької
каші не їдав
І
козацьких звичаїв не
знаєш».
То теє
промовляв,
На
присішках став.
Без міри пороху
підсипає,
Татарину гостинця у груди
посилає:
Ой ще
козак не
примірився,
А
татарин ік лихій матері з коня
покотився!
Він
йому віри не
донімає,
До його
прибуває,
Келепом
межи плечі
гримає,
Коли ж
огледиться, аж у його й духу
немає.
Він тоді
добре дбав,
Чоботи татарські
істягав,
На свої
козацькі ноги
обував;
Одежу
істягав,
На свої
козацькі плечі
надівав;
Бархатний шлик
іздіймає,
На свою
козацьку голову
надіває;
Коня
татарського за поводи
взяв,
У город
Січі припав,
Там
собі п'є-гуляє,
Поле киліїмське
хвалить-вихваляє:
«0й поле
киліїмське!
Бодай
же ти літо й зиму
зеленіло,
Як ти
мене при нещасливій годині
сподобило!
Дай
же, боже, щоб козаки пили да
гуляли,
Хороші
мислі мали,
Од
мене більшу добичу
брали
І
неприятеля під нозі
топтали!»
Слава
не вмре, не
поляже
Од нині до
віка!
Даруй,
боже, на многі літа!
"Борітеся- поборите!" "за вас правда, за вас слава і воля святая!" " запить з московської чаші московську отруту!" " на всіх язиках все мовчить" "не вмирае душа наша"
Сьогодні нам дали написати невеличкий твір про те "Ким для мене постає Іван Франко.Мені дуже подобається цей письменник у нього дуже багато цікавих віршів та творів.Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині поблизу Борислава.Батьки були селяни батько Яків Франко а мати Марія Кульчицька. Помер 28 травня 1916 року.Іван Франко прожив майже 59 років.Ось така маленька біографія мого улюбленого песьменника Івана Франка.Він мій кумир тому що я пишаюся своєю країнею і тимщо в ній жили колись та й зараз живуть дуже талановиті люди з великою буквою.
1. Де і коли відбуваються події роману? (У мальовничій окрузі Англії, що її зрошує річка Дон, у лісі, кінець правління Ричарда І, коли піддані чекали його повернення з полону.)
2. Що означає слово Айвенго?(Слово походить від назви місцевості, про яку згадується в старовинній баладі.)
3. Яким було становище народу?(Подвійна тиранія: потерпали від завойовників норманів, і від своїх феодалів.)
4. Яка мова переважала? (При дворі й у замках найзначніших магнатів уживалася франко норманська мова, цією ж мовою провадилося все судочинство.. А селяни і челядь говорили англосаксонською.)
5. Як сформувалася англійська мова?(З мішаної говірки мови переможців (норманів – французька) і мови переможених – англосаксів.)
6. Ким був Гурт у Седріка, його робота.(Свинопас.)
7. Скільки років було Седріку? (Під 60).
8. Яким було становище англійського народу?(Досить тяжке, зазнавали тяжкого гноблення.)
9. Хто став переможцем першого дня турніру?(Лицар, Позбавлений Спадщини).
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.<span> По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.Отже дружба саме дороге що є в нашому житті</span>
Завдяки овочам і фруктам, ми здорові, щасливі і в нас є багато енергії. Якщо їх не їсти можна спостерігати що людина стає не працездатною, сумною, і починаються проблеми зі здоров'ям. Наприклад норма людини з'їдати не менше півкілограма свіжих овочів та фруктів.У них містяться різні вітаміни, мікроелементи, речовини що "з'їдають" ракові і жирові клітини.
Сподіваюсь що ви їсте овочі та фрукти, а якщо і ні, то почнете. Смачного.