Спільні ознаки приказки та прислів’я: відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер, вони поділяються на групи за змістом, не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їх справжній зміст прихований, належать до найменших жанрів усної народної творчості, стійкі фрази, що в стислій і точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки.); відмінні ознаки приказки та прислів’я: у прислів'ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Прислів'я —довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером. Приказка<span> — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але на відміну від прислів’я висловлює думку неповно. Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно бувають частиною речення.)</span>
Потому что он жил и не заботился о чом то ему было всьо всьо на халяву.Он был счастлив потомучто нечево не делал и даже когда ему кинули мертвою зверюшку в окно она ожыла.как то так
Я б взял Федька. Он очень добрый
тема балады- это большая, искренняя и самая чистая любовь родителей к детям. В баладе рассказывается о том что любимая плачет пока видет(значит быстро найдёт себе другого), сестра плачет пока помнит( тоесть скоро и она выйдет замуж и у неё будут свои проблемы, поэтому ей некогда будет плакать), а мама будет плакать всю жизнь, потому что не сможет найти не в чем утешенья.