Цікаві факти про Лесю Українку Дата народження — Сб 25 Лютого 1871 р. (Новоград-Волинськ) Знак зодіаку — РИБИ Дата смерті — Пт 01 Серпня 1913 р. (Похована в Києві на Байковому кладовищі.) На момент смерті було — 42 р.
Леся Українка— добре відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Всі ми чудово знаємо її біографію, а які цікаві факти про Лесю Українку ви знаєте чи памятаєте?
Провідну думку вірша "Вибір" можна записати цитатою:
"Я б вибрав найвищу почесть: У чистім полі і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!"
Всі три поети в своїй творчості часто торкалися тем, що пов`язані з етикою та філософією.
Максим Рильський та Микола Зеров належали у 20-х роках XX ст. до групи так званих українських "неокласиків". Неокласики використовували у своїй творчості форми та методи поетичного мистецтва минулих епох, зокрема грецької й римської поезії. В своїх поезіях неокласики широко використовували міфічні та символічні образи. Вони називали себе естетами і протиставляли себе романтизму і народництву, тим самим відмежовуючись від післяреволюційної "пролетарської культури", яку вважали вульгарною та примітивною. Звісно, це не сподобалося владі, і багато українських неокласиків були репресовані. Неокласики були часткою того шара української інтелігенції, яку тепер називають "розстріляне відродження".
Євген Плужник теж був репресований в ті жахливі часи. Плужник був поетом-експресіоністом, тому йому була притаманна виразна емоційність та суб’єктивне світобачення. Сучасні літературознавці називають Плужника співцем гуманізму. Не були йому чужі і філософські роздуми. Наприклад, поезія "Для вас, історики майбутні..." була написана в жанрі медитації - це жанр ліричної поезії, де автор розмірковує над глибокими екзистенціальними та онтологічними проблемами та робить філософські узагальнення. У цьому творі Плужник торкається таких глибоких філософських питань, як жертовність в ім’я майбутнього, трагізм існування людини в складні часи. Поет пише, що майбутнім історикам дуже просто буде писати "рядки холодних слів" про часи громадянської війни, бо на відстані все здається зрозумілим та простим. Але для людей, що жили в ті часи і проливали у боротьбі свою кров, це було єдине і неповторне життя.
Мотивами життя і смерті, невлаштованості людини у світі пройняті такі його інші медитації, як «Там, де полягли вони за волю», «І вийшов на поле, а поле — мертве...», «Люблю в уяві декілька сторінок» та інші. Лідер київських неокласиків Микола Зеров мав багатющу ерудицiю, неабиякий естетичний смак i поетичний хист. Вiн наполягав на бережливому ставленні до культури минулого, без чого, він вважав, неможливий подальший розвиток поезії та письменництва. Сучасників Зерова вражали його майстерність, вишукана мова та глибоке проникнення у філософську сутність буття.
Максим Рильський приєднався до неокласиків в 20х роках. Він досконало володів технікою віршування, тобто був віртуозом-версифікатором. Він писав сонети, катрени, секстини, рондо, терцини. Але головним для поета завжди був зміст твору, і серед головних ідей поезій, написаних в той час, були любов, добро, краса.
Індивідуальний поетичний стиль Рильского характерізується винятковою музичністью, мелодійністю вірша, багатством ритмічних та інтонаційних ходів, а таклж багатством тропів — алегорій, метафор, порівнянь, персоніфікацій. Максим Рильский бую дуже ерудованою людиною і добре знав класичну літературу, тому він широко використовував літературні та історичні асоціації, що надає його поезіям особливого колориту. Він широко використовував у віршах образи-символи, наприклад, відомі образи троянди й винограду: «У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне».
Таким чином, можна зробити висновок, що ці три поети в своїй творчості торкалися філософських питань, і кожен робив це в своїй неповторній манері.
Заклопотані своїми буденними справами ми біжимо вперед. Хутчіш – треба встигнути. Купити, здати, обміняти, знайти, попросити… Ображаємося, коли відмовляють, взиваємо до людського милосердя, просимо зглянутися та допомогти. Нам здається, що вирішити нашу проблему просто, треба тільки приділити хвилинку уваги нам.
Та згадайте, коли ви останній раз поступалися місцем у громадському транспорті? Або подавали копійчину жебраку чи вуличному музиканту? Ми відвертаємося до вікна, закриваємо очі, вдягаємо навушники. Відокремившись, вважаємо, що нібито й щезла проблема, нема її.
А навколо такі ж люди, як і ми. Вони закривають очі на наші проблеми й водночас потребують нашої уваги. Так, головна героїня оповідання Бориса Грінченка «Украла» кожного дня бачилася та спілкувалася зі своїми однокласниками. Проте ніхто з них і не подумав, що бідно вдягнена й худа дівчина потребує допомоги. З якою жагою накинулися вони її засуджувати, коли виявилося, що від голоду вона наважилася вкрасти пиріжок. Добре, що поряд опинився вчитель, який роз’яснив дітям, що треба допомагати тим, хто поряд у скрутну хвилину, не судити зопалу.
У реальному житті, нажаль, нема кому пояснити, що треба забути про свою гординю, егоїзм, злість та допомогти тому, хто потребує.
Світ тримається не на грошах, прибутках, машинах чи іграшках. Світ тримається на милосерді й доброті. Бо саме вони приносять спокій у серце. Подивіться, само слово про це говорить: милосердя – мило серцю. Доброта до інших людей приносить радість та спокій у серце того, хто дає, i того, хто потребує.
Гроші буде витрачено, прибутки всякнуть, іграшки зламаються, а пам’ять про добро залишиться у віках.
<span>
Оригинал <span>http://ycilka.net/tvir.php?id=878#ixzz58QuGaNiq</span></span>
Про те що це казка можна зрозуміти з назви твору, а також , тому що:
- події відбуваються в давньоминулі часи, в якійсь невідомій країні;
-головні персонажі(поет і Бертольдо) зустрічаються тричі , як і в казках.