Климко заночував у снопі сіна і поласував галетами які дав йому солдат. У курені Климко згадував про дядька Кирила як їм було добре до того як його не стало. Пацюків з вагової вигнав Зульфат старий друг Климка, він взяв жаринки і закинув їх у нірки і прикрив ці нірки щоб миші задихнулися. У село зайшли італійці і все порозкрадали. Після італійців майже нічого не залишилося все порозкрадали і поспалювали. Люд вимінював одяг все що в них було на сіль та інші потрібні речі.
Сила Духу!Без Сили Духу,людина майже нічого не може зробити.А фізичну силу ,якщо мати силу дух,у можна зробити досить швидко)
Я розумію ці рядки так: Не потрібно витрачати своє життя на непотрібні, несуттєві речі. Життя може пройти непомітно. Треба встигнути за своє життя спробувати все що можливо адже ти не знаєш що буде завтра.
Він дуже хвилювася,перед тим як задати питання,але Колодуб сам дозволив це зробити
"-Товаришу командир! Завтра ви поведете нас у бій. Ми всі ось тут — і старі, що вже по півроку на війні, і молоді, ось вроді Овчаренка, що йтимуть до бою вперше, — усі ми знаємо, що завтра бій буде великий і дехто з нас, звичайно, загине. Чи правду я кажу?
Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, хвилювався.
— Правду,— одповів просто і спокійно Герой Радянського Союзу знаменитий їхній командир Петро Колодуб. — Продовжуйте, Дробот, що ви хотіли сказати перед боєм."
Фантазер, мислитель, особлива дівчинка яка здивувала всіх своєю фантазією.