Ничего не делать,тогда беды не будет
«У всякого своя доля», — писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на дні душі?
У світі йде одвічна боротьба двох протилежних сил: добра і зла. Кожна людина на своєму шляху обов'язково зустрічається з їх проявами і після цього набуває життєвого досвіду, мудрості.
Саме народ у своїх численних казках, легендах, переказах завжди підносить тему протиборства добра і зла. Напружені сюжети казок ведуть нас шляхами боротьби сильного, мужнього і шляхетного героя з підступністю, жорстокістю, злом. Як правило, герой виходить із найскладніших ситуацій переможцем, бо він захищає свою землю, своїх рідних, друзів, побратимів. Перемагає добро - так в ідеалі бачить і малює народна уява внаслідку протистояння світлих і темних сил.
Обидві ці сили дуже могутні, тільки одна з них творча,життєданна, а друга - руйнівна, страшна, жорстока.
На жаль, у житті не як у казці: добро не завжди перемагає зло. Християнська мораль вчить нас нейтралізувати зло добром, не відповідати злочином на злочин, не мститися за кривди, бо це може призвести до великої вселюдської трагедії.
Та люди - дивні створіння. Вони не дослухаються Божих заповідей, чинять всупереч їхнім застереженням і часто розплачуються за такі свої гріхи муками власного сумління, а то й життям.
Коли після пострілів Климко впав на землю, то він знепритомнів. Куля влучила йому в плече, але від шоку та несподіванки він не зміг втриматися. Климка підібрали добрі люди, відвезли його до хорошого лікаря, якому стало шкода малого хлопчика і який допоміг Климку одужати, після операції хлопчик прийшов в себе. Лікар збирався переїхати в інше, більш спокійне місто і запропонував Климку поїхати разом з ним, а поскільки хлопчику не було що втрачати, то він погодився. З часом, Климко навчався у лікаря і став йому надійним помічником, а трішки підрісши і сам зміг працювати лікарем та рятувати людські життя. Через руки Климка пройшло багато дорослих та дітей, офіцерів та мирних жителів, але кожного він лікував на совість та допомагав як міг. Після закінчення війни, Климко зміг одружитися з однією з дівчат, якій врятував життя та завів сім'ю, згодом у нього з'явилися дітки і про часи свого дитинства герой старався не згадувати. Жив сьогодні і зараз радіючи кожній хвилині.
Зайди в інтернет і там про це все написано!!
все що Ти забажаєш