Тому що, коли ти відчуваєш запах книжного паперу тобі цікавіше читати;)
<span>Мова — це найцінніший скарб, її не можна ні з чим зрівняти. Вона це джерело, яке ллється в наші світлі голови і втамовує нашу розумову спрагу.Завдяки мові ми спілкуємося, за допомогою неї ми пристосовуємось до сьогоднішнього життя. Словом можна вознести до небес, словом можна також і вбити. Недарма кажуть «слово не горобець — вилетить не спіймаєш», ми повинні цінити мову, і розуміти, що й кому ми говоримо.Я не уявляю свого життя, якби я була б німою, адже мова це колискова життя.</span>
Природа – колиска людського життя, наша рідна стихія. Ніхто не зможе жити без води, землі, повітря, їжі. Коли подумаєш про невід’ємну красу заходу або сходу сонця, про весняний дзвінке дзюркотіння струмка, про аромати молодих клейких листочків, про фарби осіннього лісу, – стане ясно, що нам потрібно щось ще, окрім щоденних потреб – дихати, пити і їсти. Нам потрібна краса природи, її сила і підтримка. У планах по «освоєнню» природи треба передбачати головне: не завдавати їй шкоди. «Завдяки» людству природа стала потребувати особливої допомоги та підтримки людей. Допомогти їй може будь-хто з нас – було б бажання.Зараз про це думають інженери, вчені, все населення нашої Землі. Чому в наш час великих відкриттів і досягнень проблема охорони природи стала такою важливою і необхідною? Якщо ми вчасно не надамо допомогу природі, вона помре. Що ж тоді відбудеться на Землі? Земля загине. І в цьому буде повна вина людства.<span>Як же я можу допомогти природі, захистити її. Це спочатку здається все легко і просто. Ні, це дуже трудомістка робота, яка вимагає не п’ять і навіть не десять років, вона вимагає все життя. </span>
Я не читала на украинском ни когда,я родом из России,ты подойди к Маме Папе скажи им,они тебя обязательно научат,и ты научишься.
Героїко-романтична повість-це твір, у якому наявні описи звитяжних сторінок історії народу,а герої служать високим ідеалом людства - гуманності, свободи та братерства.