"Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені."
Герой даного твору не висловлюе свою байдужiсть до долi своэi Батькiвщини.
Дехто вважає, що люди народжуються талановитими. Інші заперечують це і кажуть, що талановитою людиною можна стати. Я особисто вважаю, що праві і ті, і інші. Щоб якась людина змогла проявити себе у чомусь (наприклад, у музиці), ій потрібно бути певною мірою обдарованою від природи, тобто мати музикальний слух. Без музикального слуху людина не стане гарним музикантом - найбільше, на що вона буде здатна, це проспівати просту пісеньку, попадаючи у ноти в більшості випадків.
Але без праці будь-який талант зачахне, як квітка, яку не поливають. Тому, яким би обдарованим ти не був від природи, треба багато працювати, вдосконалюючи свій талант. Тоді і на успіхи можна буде чекати. А без праці і вроджені здібності пропадуть.
Федько Халамидник головний герой твору В. Винниченка "Федько Халамидник". Хоч і Федько був з бідної родини, але був він чудовим другом і помічником годі й шукати. Він не любив обманювати себе і батьків. Я б хотів щоб у мене в житті був такий друг вірний, сміливий, відкритий, чесний і завжди веселий.
Одного разу ведмідь вийшов на прогулянку побачив зайця і з радістю йому сказав добрийдень.Коли вони зустрілись вони були раді одне одному.і ведмідь з тої радості хотів зайчикові подарувати подарок.Цим подарком він був задоволений і подякував.А ведмедик сказав будь ласка.Довгий час вони гуляли в лісі,а згодом їм потрібно було прощатися.Тоді ведмеді сказав йому допобачення,а зайчик побажав йому щасливої дороги,а ведмедик відповів до скорої зустрічі.
Угар Вовк — тухольський боярин, якому князь пожалував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Портрет і зовнішність Тугара Вовка «…Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». Риси характеру Тугара Вовка а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість. Тугар Вовк — не щасливий. Батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. Але в цьому Тугар Вовк сам винний. Його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя Максимові). Тугар Вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. Т. Вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. І виправдання йому не може бути. Навіть тоді, коли Т. Вовк рятує Максима, якого хотів зарубати Бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. На прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.