<span>Дуже важливі для нас добрі слова, тому що вони радують нас, коли ми їх чуємо. Вони можуть підтримати тебе в скрутну хвилину. Погані слова навпаки засмучують людину, і від цього йому стає ще гірше. Існує багато різних прислів'їв і приказок про добро і добрі слова. Наприклад: Добре слово, душу лікує, а зле калічить. Ласкаве слово краще за солодкий пиріг. Від теплого слова і лід тане». Я прагну говорити добрі слова.</span>
Уста говорять: «Він навіки згинув!»Рік написання: <span> 1901 </span>
Тема: згадки про втрачене кохання, страждання поетеси.
Ідея: по при смерть, любов все таки залишаеться жити у серці.
Головна думка: <span>А серце каже: «Ні, він не покинув!».</span>
Жанр: інтимна лірика.
Художні засоби:
епітети: <span>струна якась тремтяча,<span> любая розмова,<span> важкі, ворожії сновиддя.</span></span></span>
метафори: <span>серце каже,<span> поцілунок на устах озветься, <span>безодні мрій таємні, <span>душу опановують примари, <span>голос твій бринить, співа з журбою, <span>сон мені склепить помалу вії.</span></span></span></span></span></span>
порівняння: т<span>ремтить-бринить, немов сльоза гаряча.</span>
<span>риторичні</span>
<span>запитання: <span>Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?</span></span>
<span>оклики: «Тебе нема, але я все з тобою!».</span>
<span><span>епіфора: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!». </span></span>
символи: квіти - уособлення кохання<span>Ⓐ</span>.
Довготривалий- ий-закінчення, довготривал-основа, довго-корінь, тривал-суфікс;
Перелаз- пере-префікс, закінчення нульове, лаз- суфікс
Приміський- при-префікс, ий-закінчення, к-суфікс, місь-корінь;
Восени- и-закінчення, н-суфікс, восе-корінь;
Трьохсотлі- і-закінчення, сотл-суфікс, трьох- корінь;
Підсніжник- ик-закінчення, під-префікс, сніж-корінь, н-суфікс.
Україна багата на талановитих людей. Одним з найвідоміших та
найславетніших її синів є Григорій Савич Сковорода. Він вів просте
життя, проте саме він вказав нам стежку до щастя, злагоди та спокою -
стежку сродної праці.
Спочатку варто розібратись, що собою представляє сродна праця. Відповідь
треба шукати в самому слові. «Сродна» - «с роду», тобто «з народження».
На мою думку, сродною працею можна назвати ту роботу, від якої людина
отримує задоволення. Це те, до чого в людини лежить душа, без чого
неможливо уявити життя. У творчості Г. Сковороди ми зустрічаємо багато
прикладів сродної праці. Найяскравішим з них є байка «Бджола та
Шершень».
Бджола – уособлення людини працьовитої, яка знайшла своє покликання.
Шершень – звичайний нахлібник, що не має в житті ані мети, ані способу
її досягти. Хто ж з них є щасливішим? На перший погляд здається, що
Шершень. Чому? Бо він не гне спину, але користується готовим результатом
(їсть мед, здобутий бджолами). Та ні, не все так просто. Насправді
щасливою й задоволеною життям є Бджола. Вона не тільки має мед, але при
цьому вона займається улюбленою працею. «А без сього жити, навіть
купаючись у меду, для нас найлютіша мука», - каже вона.
Ця байка є виразним прикладом сродної праці та її ролі в житті людини.
На цю тему можна привести багато прикладів не тільки з літератури.
Наприклад, творча особистість ніколи не буде щаслива, якщо не малюватиме
чи писатиме вірші. Згадайте, як тяжко було Тарасу Шевченку в часи
десятилітнього заслання, коли сам цар написав на його справі «Із
забороною писати та малювати».
Історія знає багато схожих прикладів, та всі вони відображені в роботах
Григорія Савича: байках, віршах та афоризмах. Треба шукати своє місце в
житті, завжди щось робити, чимось займатись – саме тоді сродна праця
ввійде в твоє життя й завжди приноситиме гарні плоди. Бо «ніщо не
втрачено, якщо не втрачено все,» - саме таке життєве кредо ми можемо
перейняти у філософа, поета, педагога Григорія Сковороди.
Відповідь: В нас у школі все чудово!
Нові парти,книжки нові,
Учні бездоганно вчаться.
Все у мріях в нас прекрасно!
Тільки є проблема та:
Що у нас,як тільки,
Вчителька у клас зайде....
І як скаже враз:
,,А домашнє любий друже‘‘
То бездоганно так тікаю я)
Пояснення:все що в голову зайшло