Якби я мав крила
Іноді мені так хочеться мати крила, щоб полинути далеко, за хмари, подальше від турбот, від світу, від людей...Там, де буду тільки я і небо ... Де сонце ховається у море, де найтихіше місце на землі.. як написав Петренко " коли б мені крила , орлячі ті крила, я б землю покинув і на новосілля, орлом бистрокриллим у небо польнув, і в хмарах навіки од світу втонув.
Можна дібрати до поданих слів такі слова, що римуються:
<span>сад - маскарад, виноград;
ренет - кабінет, пістолет, портрет;
баштани - каштани, сарафани;
в хустках - в пелюстках, в нитках;
на путi - в забутті, в животі, в простоті.</span>
Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка.
Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Взимку Косачі жили в Луцьку, а літом — у с. Колодяжне. Серед факторів, які впливали на формування таланту Лесі Українки, була музика. “Мені часом здається, — писала вона, — що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт”. Цей “жарт” — початок туберкульозу, з яким вона боролась усе життя.
Хвороба спричинилась до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також М. Драгоманову, який мав великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала більше десяти мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію. Так, наприклад, у 19 років вона написала для своєї сестри підручник “Стародавня історія східних народів”.
У 1879р. було заарештовано і вислано до Сибіру тітку Лесі Олену Косач, яка належала до київського гуртка “бунтарів”, там же, в Карійській тюрмі, загинула мати її найближчої товаришки — Марія Ковалевська. Враження тих літ виявилися такими сильними й пам'ятними, що пізніше ожили у віршах “Віче”, “Мати-невільниця”, “Забуті слова”, “Епілог”. Ідеалом для поетеси стає герой, який, пробитий списом, шепоче: “Убий, не здамся!”
Міфи, головними персонажами яких є представники нечистої сили – це ненауковий спосіб опису світу і, одночасно, система накопичених народом знань про світ. Іншими словами, міфологія – це народний аналог науки. Міфологія відповідає на ті ж питання, що і наука, але зі своїх позицій. Міфологічні знання так само логічні, як і наукові, просто логіка ця інша. Міф, на відміну від казки, не просто описує світ і пояснює, як він улаштований, але і дає вказівки, як потрібно і як не можна вести себе в цьому світі.
Щодо нечистої сили, яка досить часто зустрічається у міфах, легендах і казках, ділиться на кілька груп: духи роду та покровителі господарських будівель, духи природних просторів і небіжчики-люди – напівдемони. Міфологія встановлює і правила спілкування з ними. У яких же «відносинах» з нечистою силою сучасна людина?
Результати різноманітних сучасних дослідження показують, що більшість опитаних – забобонні люди. Більшість людей бояться нечистої сили. Але при цьому більшість опитаних не бачать необхідності захищати себе від злої сили, що звичайно ж є протиріччям в їхніх поглядах. Багато людей знають способи захисту від нечисті, але знання ці вони почерпнули з фільмів, книг і з чиїх-небудь оповідань.
Ответ:
читаю - читаємо, пишеш - пишете
Объяснение: