Ответ: Мій телефон через 20 хвилин буде заряджено
Объяснение:
Сиплеться і сиплеться осіннє листя.Недавно трепотіло над головою,а тепер голосно шелестить,потривожене кроками.Літо вже не квапить роботами:урожай зібрано.
Зчорніло листя на груші,скинула своє ще зеленим ,черешня,готуючись до зимового сну.Щосили жаріють калинові кетяги ,намагаються зігріти холодні ранки ,та дні вистигають усе дужче і дужче.
<span>Та найбільш в осені жовтизни! Її стільки скрізь,що від неї ясніє навіть похмура днина.То листя золотиться дякою до життя ,до сонця і численними дукатами лягає на землю.</span>
Знай, друг - це не двійник і не дзеркало!
У кожної людини свій характер і своі думки. Не шукай серед друзів такого ж як ти. Вони теж люди і мають свої мрії і бажання. Якщо будеш шукати у людях таких же як і ти, залишишся без друзів!Якщо б усі люди на планеті були роботами, подібними один до одного, то не було б не розмов, ні різнобарв'я, ні сварок, не було б нічого. Кожного з нас створен зі своїм вподобанням, зі своїми мріями і думками. Не треба гратись у гру "знайди своє відзеркалення", адже у тому й краса дружби - кожен може поділитись своїм.
Знай: Друг не іграшка, що втілює тебе!
Золото осені
Вкривається багрянцем клен. У нього прямий і тонкий стовбур. У різні боки розкидав клен своє пружне гілля. Листя в нього красиве, візерунчасте, велике, ніби позолочене.
Стоїть клен на узліссі, замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжалісно зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його й гулятиме серед безлистого гілля. А як ніжно світиться золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосон! Вона опустила свої віти й журиться, що скоро прийдуть холоди.