В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/alpiyska-balada-harakteristika-dzhuliyi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Притчі Емми Андієвської навчають нас бути не байдужими , ознайомлює нас із складним життєвим шляхом
1."Кожний дбає тільки про себе,не розуміючи того,що таким робом роздроблюються їх сили,ослаблюється громада."
2."Невже між твоїм боярським,а моїм мужицьким родом така велика пропасть,щоб її любов не могла перегатити?"
3."Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим.Коли він стає для інших тягарем,а хісна не приносить ні якого, тоді він уже не чоловік,а завада,тоді він уже й жити не варт!
Похід на Царгород 907 року —самий великий та знаменитий похід Олега на Царгород (Константинополь).Олег веле військо до стін Царгорода.Міанютура з Раздивіллівського літопису.Дата:907.Результат:Перемога Русі,укладення торгового договору.Сторони:Русь-Візантійська імперія.Розуміючи неможливість чинити опір русичам, місто здалось і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста.Командуючи:Олег.Думаю нормально.