1. У коня Шептала починаються неприємності.2.Хто такий Степан.3. Шептало засмучений. Він не любить ходити в упряжці.4. Як розумний кінь Шептало ходить на водопій.5. Степан вдарив батогом Шептала. Шептало вирвався на волю.6. Кінь згадує своє дитинство.7. Шептало насолоджується свободою.8. Шептало скучив за Степаном.
9. Шептало не хоче бути білим конем. Повернення до конюшні.
1. Чим різняться фольклор і авторська література?• 2. Назвіть основні жанри епічного і драматичного фольклору.• 3. На які жанрові форми поділяється народна лірика?• 4. Прикмети яких епох збереглися в народному весіллі?• 5. Які язичницькі та християнські традиції переплелися у весільно • 6. У яких етапах весільного обряду переважає сум, у яких – радість?• 7. Які символічні образи використовують у піснях, пов’язаних з випіканням короваю?• 8. Що символізує гільце?• 9. Доберіть якомога більше епітетів і порівнянь, що характеризу ють нареченого і наречену у весільних піснях.• 10. Прочитайте народні пісні про родинне життя, дослідіть основні мотиви та поетику цих творів.• 11. Прочитайте вдовині пісні. Який образ жінки постає в них? Яки ми художніми засобами його створено?• 12. Які основні стильові особливості пісень про кохання? Доберіть власні приклади для їх характеристики.• 13. Дайте визначення поняття «балада». Проілюструйте кожну жан рово стильову ознаку балади самостійно дібраними прикладами.• 14. Чому фольклорист Олексій Дей назвав балади «епосом нещас них людських доль»?• 15. Проаналізуйте мотиви, символіку й поетику кількох самостійно дібраних родинно побутових та історичних балад.• 16. Доберіть якомога більше народних пісень, у яких використано символічний образ Дунаю.• 17. Проаналізуйте пісні, які починаються паралелізмами. Де це можливо, з’ясуйте їхню символіку.• 18. Доберіть п’ять балад, у яких використовуються пейзажі, по ясніть їхнє символічне значення.• 19. Поясніть, чому твір «Цвіте терен, цвіте терен» – лірична пісня, а «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» – балада.• 20. Пам’ятаючи, що текст без мелодії – лише половина народної пісні, прослухайте кілька пісень про кохання і балад у запису чи в живому виконанні. Як мелодія допомагає розкрити мотив пісні?• 21. Які риси української душі яскраво виявилися в народних піснях? Проілюструйте конкретними прикладами.<span>Творчі завдання 1. Перечитайте пісні про кохання. Який ідеал дівчини і парубка постає з цих творів? Як народ розуміє сутність справжньої любові? Свої міркування ілюструйте текс тами пісень. 2. Детально вивчивши народну творчість, прокоментуй те висловлювання діячів культури про українську пісню. Проілюст руйте їх конкретними прикладами. 3. Уважно перечитайте чи прослу хайте пісню «Сонце низенько, вечір близенько». Як український національний характер позначився на змісті та формі цього твору? (((((( ВОт тебе План ))</span>
Ответ:
вот
Объяснение
Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
Михайлик: чемний; добрий; працьовитий;шанобливий; кмітливий; цілеспрямований допитливий. Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів.
Центральні образи повісті – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня - скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня - мати змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам.Остап, вихований на розповідях діда про славне козацьке минуле, увібрав у себе всі найкращі риси: честь, мужність, відвагу: «Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал». Він не раз закликав до боротьби с панами інших селян, нагадуючи, що не так давно минули ті часи, коли українці боролися за свої права: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» Однак його ідеї не знайшли відгуку, але ворога в обличчі пана він таки знайшов. За таку свавільну вдачу, пан вирішив віддати Остапа у рекрути, розлучивши його таким чином з коханою Соломією, котру тим часом насильно видав заміж. Так кріпацьке життя суперечило життєвим принципам волелюбного Остапа, тому він вирішив втекти: «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном». Остап є уособленням справжнього чоловіка, здатного нести відповідальність за себе й кохану людину.Соломія уособлює найкращі жіночі риси – відданість коханому, стійкість та самовідданість. Не бажаючи бути іграшкою своєму чоловіку, якого вона не кохає, Соломія вирішує йти за Остапом хоч на край землі, а саме – на волю, в Бессарабію: «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…». На цьому шляху вона демонструє неабияку відвагу, яка притаманна лише сильній жінці: «Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди». Вона готова тягнути Остапа на собі в буквальному сенсі, про що свідчить епізод, коли її коханого було поранено. Відданість Остапу не мала меж: «Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»Цікавим є також персонаж Івана Котигорошка, з яким втікачі познайомились у табори біля переправи. Йому притаманні риси воїна: безстрашний, сміливий, той, ще не боїться смерті: «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра.. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». Він не кинув Остапа напризволяще, коли його схопили козаки, що відловлювали селян-втікачів. Справжня мужність, схильність до взаємовиручки – ось ті благородні риси, якими наділено Івана і через яких його було позбавлено життя. Він загинув як справжній воїн – у бою.<span>Трагічний фінал цієї повісті підсилює й без того глибокий драматизм усіх випробувань, що пережили герої. Смерть Соломії, яка потонула в Дунаї, до останніх хвилин своїх не втрачаючи надії, не зраджуючи собі, з великим коханням у серці та нестримною жагою до волі в душі, була трагічною згадкою на все життя Остапу, який хоч і вижив, але не здобув ані щастя, ані волі.</span>