<span><span>Місто Львів є обласним центром Львівської області, населення якої становить 2,6 млн. жит., площа – 21,8 тис. кв. км. У місті постійно проживає біля 830 тис. жит., щодня доїжджає з навколишніх сіл на роботу, відвідує Львів з екскурсіями понад 200 тис. чол.</span><span>Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Місто було засновано в середині ХІІІ ст. (1256 р.) князем Данилом Галицьким і названо на честь його сина Лева. Львів швидко став торговельним та економічним центром регіону. Вигідне розташування міста на перехресті торговельних шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, з Києва, Центральної та Західної Європи сприяло його швидкому економічному розвитку. Географічне положення та природні ресурси вабили чужинців: татар, німців, угорців, поляків, литовців, австрійців та шведів. Протягом віків вони приносили сюди свої культуру і традиції, релігію – звідси в архітектурі Львова суміш готики та барокко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Однак впродовж всієї української культури залишалися у Львові визначальними.</span><span>Старий Львів – це перш за все площа Ринок, центр і осередок його громадського, економічного і культурного життя. Шість століть історія Львова нерозривно зв’язана з цією порівняно невеликою, майже квадратною площею розміром 142 на 129 м. Тут знаходився магістрат, палаци і будинки значних городян, тут торгували, тут вершили суд і розправу.</span><span>З чотирьох сторін площі у 1793 р. на місці колишніх колодязів встановлено фонтани-скульптури: Нептун, Адоніс, Діана і Амфітрита.Площа Ринок була свідком найбільш важливих міських подій з 1356 року, з часу прийняття Магдебурзького права. Магдебурзьке право – одна з найбільш відомих систем феодального міського права. Воно виникло у ХІІ ст. у німецькому місті Магдебурзі. Юридично закріпило права і свободи міщан, їх право на самоуправління.З прийняттям Магдебурзького права Львів перестав бути залежним від королівської адміністрації, а підпорядкувався безпосередньо королю, інтереси якого репрезентував староста.</span><span>Найбільш рання згадка про ратушу відноситься до 1381 р. Тоді це була дерев’яна споруда, завершена високою вежею і галереєю для міського сурмача. Але пожежі не пощадили будівлі. На початку XVII ст. була збудована нова ратуша з високою восьмигранною вежею, увінчаною позолоченим залізним левом. Але ця ратуша не збереглась до наших днів – її вежа завалилась у 1826 р.Спорудження будівлі, яка зараз здіймається на площі було завершено у 1835 р. за проектом Ю. Маркля, Ф. Третера, А. Вондрашки. Не дивлячись на свою масивність, ратуша органічно ввійшла в архітектурний ансамбль Львова, а її вежа стала символом міста. Висота вежі 65 м. У 1852 р. на ній було встановлено годинник. До нього ведуть 400 сходинок. Діаметр циферблата 3 м, довжина великої стрілки 2м 15 см.</span><span>Вхід у ратушу стережуть два леви. Вони тримають щити з гербом міста. В основу герба Львова покладена печатка галицьких князів. На гербі – міські ворота з вежами, які свідчать про оборонну могутність Львова, грати воріт підняті – це говорить про гостинність городян, а від непроханих гостей вхід у місто стереже лев.Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один з найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет. Проте Львів славиться не лише як культурний та освітній центр, він є також центром розвинутого підприємництва. Завдяки сприятливому економічному середовищу в місті функціонує 166 підприємств, а загалом 333 – у Львівській області. 11% від загальної кількості інвестицій в Україні вкладено в підприємства Львівщини. Їх обсяг щороку зростає.</span></span>
В стране Сльозолий правил царь Плакса. У него было три дочери - тошнота, Вай-Вай и Плакота и три сына Плаксун. Целыми днями они плакали. Царь повелел плакали и все дети в стране, потому что он любил их слезы пить.
Несмотря на запрет смеяться, к детям приходил добрый дядя Лоскотон и веселил их. По Лоскотоном гонялись царю охранники, но никак не могли поймать. Царь Плакса пообещал тому, кто поймает Лоскотона, отдать свою дочь в жены. Был у царя капитан Макака, который очень хотел стать царским зятем. Он подстерег Лоскотона и поймал его.
Во дворце собрались играть свадьбу. Но здесь в тюрьму, где сидел Лоскотон, пришли батраки и рабочие и освободили хорошего веселого человека. У царя в это время был пир: все скакали и от счастья горько плакали, потому что это радость у них такая. И вдруг - Лоскотон! Прыгнул к царю на трон, начал его щекотать, и Плакса так расхохотался, что даже лопнул от смеха. Царю дети убежали в чужие края, а страна и живет весело и по сей день.
Цахес виглядає в очах у оточуючих ідеалом. Всі чужі заслуги дістаються саме йому, а справжній хозяїн заслуг залишається по забортом. Тому, який би поганий вчинок він не вчинив, його ніхто не може викрити.
Лосі мають найбільші роги серед всіх ссавців. Розмір ріг досягає - 180 см, маса: 20 — 30 кг. Лось є найбільшим видом сімейства оленевих. Щороку (у листопаді — грудні ) лось скидає свої роги і ходить без них до квітня — травня. Самки лосів не мають рогів. Розміри лося: довжина лося може досягати — 3 м, висота до — 2,3 м, вага від 360 — 600 кг. Лосі мешкають у США, Канаді, Росії, Китаї, Монголії і в деяких країнах Європи. У 18 — 19 століттях, лосі були винищені в Західній і Східній Європі, пізніше були відновлені завдяки охороні. Лосі за один день проходять 10 — 15 км. Чим харчуються лосі? Ці тварини їдять травами, мохами, грибами і лишайниками.