природа це нашприятель вона нам допомогає. вонаприносить плоди і перетворює вуглекислий газ на повітря. за допомогою природи ми живемо.природа це не тільки наш помічник а й найгарніше що є у світі. не вірите прокинтесь вранці і подивіться на сонце яке сходить з за дерев на росу яка як маленькі хрусталики спить на гіллях і листях рослин. природа наш скарб бережіть її
Все через грушу.Бо земля одного брата а груша другого,і коли груша всохла тобі вони помирилися!
Може я не поет но за цю віповідь в 10 балів.
Філологічні, Енциклопедичні, іншомовних слів, тлумачні
Ответ:
Вот
Объяснение:
Просторічні, лайливі слова з оповідання “Скарб”
Матірка,
пуцвіринок,
запінитись,
малесенький телепень,
скажена,
орав здорово
Фразеологізми з оповідання “Скарб”
” Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить” розпластався на перині очі витріщить як той пуцьвірінок,
” Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить…”
” Щастя, як горох з мішка”
” Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!”
” …їсть неборак, аж за ушима лящить…”
” до білого волосся доспався”
Прислів‘я
Обома руками за його держатися, ”
…буцім з його чортяка лика дере.”
як Бог дасть, то й у вікно вкине,
Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть ”
батько ноги простяг”
” Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря
Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно — на весіллі, інколи — на якійсь гостині, зрідка — колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. Народна пісня поступово втрачає свої позиції. Мабуть, це можна пояснити тим, що кожне покоління любить свою музику, яка відображає стрімкий плин часу. Можна також звинуватити технічний прогрес: мовляв, легше увімкнути магнітофон чи приймач, аніж співати самому. Але наскільки теплішою, невимушенішою стає атмосфера в домі, коли люди співають! Пісня справді здатна об’єднати, зачарувати і пробудити найкращі почуття, зачепити найтонші струни людської душі. Хто це відчув, прагнутиме відчути знову.
На мою думку, любов до народної пісні закладається у сім’ї. Певну роль відіграє школа й позашкільні установи. А ще — радіо й телебачення, конкурси і концерти, народні свята й гуляння… Гадаю, не варто боятися робити інструментальні обробки народних пісень, сучасне аранжування — від цього народна пісня тільки виграє у тому сенсі, що легше й природніше займе чільне місце в юних душах. Однак величезний пласт народних пісень, насамперед календарно-обрядових, напевне залишиться лише в скарбницях народної творчості, бо відійшов у минуле ще тоді, коли замість серпа і коси на полях з’явилися трактори і комбайни…