Кожній людині хотілось би бути видатною, але потрібно дуже страртись, а лінощі відкинути. Тарас Шевченко! Як ви думаєте він справжня видатна людина? Так, звісно. Який же він шлях пройшов, щоб допомогти Україні. Григорович Шевченко за допомогою цього став письменником номер один для українців. Також Леся Українка проживши також не легкий шлях стала відомою та ви
Пропоную охарактеризувати образи Вітьки<span> Горобця , Федька Котигорошка, Галі Козачок у такий спосіб:
</span>
Вітька – головний герой твору, що у свої неповні чотирнадцять років
закохався у свою односельчанку Галю. «Вітька – високий, худий, з рідким білявим
чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і
рвучкий». В образі цього хлопця
вбачаємо такі риси, як рішучість, наполегливість та доброта. Вітька
цілеспрямовано йде до своєї мети, віддано бореться за своє щастя. Окрім цього
він є чудовим та вірним другом.
<span> Федько Котигорошко – дванадцятирічний друг Вітьки. Це «маленький товстий і
флегматичний» хлопець, що мав прізвисько Жучок через свою смагляволицість.
Хлопець був чудовий та навіть романтичний, адже саме він запропонував Вітькові
освідчитись Галі серенадою. Він ще ніколи не закохувався, але був начитаною
людиною, тому чимало читав про кохання: «Федько вибирав книги на свій смак і
ковтав їх десятками. </span>Міг терпляче
лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман». Окрім цього він був гарним другом,
всіляко підтримував Вітьку у різних ситуаціях і прагнув завжди бути поряд: «Тільки
носа не вішай. Он дід Свирид каже, що двічі не вмирати, а раз – не минувати».
Галя – гарна та
приваблива дівчина, «тоненька немов вирізьблена», «в неї гарні чорні очі-оченята,
такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне». Недарма у
неї закоїхався Вітька: «Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!.. І треба
ж було тобі отак відчайдушно закохатися
у Гальку Козачок!». Галя – дівчина смілива
та відважна, «в свисті Галька могла заткнути за пояс будь-якого
чаплівського хлопця!». Улітку
підпрацьовує листоношею. Саме у цьому образі уособлюється ідеал української
дівчини.
Твір " Природа мати барежи
її. "
<span>
<span>Зараз,
нажаль ми зіштовхнулися з проблемою, яка гостро стосується кожного з нас. Це
забруднене навколишнє середовище, куди не глянь, всюди можна побачити, купи сміття. Особливо
це стосується виїздів на природу, приїздиш здавалося би помилуватися краєвидом,
біля річки пусті пляшки, папір розкинутий та інші залишки від людей які
відпочивали. Нажаль суспільство забуло наскільки важливе чисте навколишнє
середовище. Це те чим ми дихаємо, що ми їмо і п’ємо. Невже всім настільки байдуже до свого здоров’я,
невже ми забули як в дитинстві матуся гуляючи з нами показувала квіти, дерева, хмаринки,
річки, розповідала нам наскільки нам
потрібна, чиста вода, чисте повітря, здорова їжа. Та зараз нажаль ми власними
руками вбиваємо все живе, руйнуємо те що природа створювала століттями.</span></span><span>
Пригадайте своє дитинство,
пригадайте як ви маленькими гуляли по галявині, сяяло тепле сонечко, приємно
пахли квіти, зеленіла травичка навколо, цвірінькали пташки на зацвівши вишнях,
здається то було вчора, наскільки ви були щасливі. Тож не лишайте щастя себе і
своїх близьких в майбутньому, бережіть природу, тому що вона, піклується про
нас як рідна мати.</span>
Будучи глубоко верующим и богобоязненным человеком, Вакула в одну ночь верхом на черте совершает сказочное путешествие в далекий и загадочный Петербург и привозит своей возлюбленной царицыны черевички неописуемой красоты. В этом эпизоде очень ярко выразилась его готовность пожертвовать чем угодно во имя любви. На обещание черта, что Оксана «будет сегодня же наша» , Вакула отвечает: «Изволь, за такую цену готов быть твоим» .
Но и тут кузнец просто так не сдается. Изловчившись и перекрестив черта, он. полностью подчиняет его себе. Побывав у Екатерины во дворце и добыв-таки черевички, Вакула «отблагодарил» черта, отвесив ему три удара хворостиной. В конце концов самоотверженность, смелость Вакулы, его безграничная любовь и преданность были вознаграждены — Оксана полюбила его, причем еще до того момента, когда он принес ей черевички. Действительно, такого человека просто нельзя не любить : )