Остап добре б'ється: "...Та він добре б'ється! – говорив Бульба, зупинившись. – Їй-богу, добре!.." "...Добре, синку! Ось так бий кожного, як мене тузив; нікому не спускай!.."
Остап Бульба - завзятий, жвавий чоловік: "...вони стали помітними між іншими молодими прямою відвагою. Жваво і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії..."
Остап - сильний козак: "...А на Остапа вже наскочило раптом шестеро; та не в добрий час, видно, наскочило: з одного полетіла голова, другий перевернувся, відступивши; списом у ребро третього..."
Остап Бульба - мужній козак: "...Остап виносив муки й катування, як велетень. Ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді, коли почали перебивати йому на руках і ногах кістки, коли жахливий хряск їх почувся серед, коли панянки отворотили очі свої, – ніщо, схоже на стогін, не вирвалося з уст його..."
Остап Бульба - строгий чоловік. Він нікому не дає спуску: "...Та хоч і батька. За образу не подивлюся і не уважу нікого...", "...паничі не любили спускати нікому..."
Привіт, мене звуть Льоша. Я хочу розповісти вам історію, яка сталася зі мною недавно.
Я прокинувся, пішов вмиватися. І випадково розбив скло у ванній.
Коли тато це побачив я запитав:
Папа, у тебе хороша зорова пам'ять?
- Так. А що?
- Я просто розбив дзеркало, перед яким ти голишся.
Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Наша краіна і ії поети особлива.Украінці від своєі краіни дуде багато що отримали:мир,спокій,надії і так далі.
Украіна любить своіх людий!
Кохання це велике щастя, бо не кожній людині підвладні ці почуття.
Коли людина закохана вона немов би має крила за спиною. Це почуття надихає та окриляє її. Але коли кохання без відповіді, не взаємне, тоді цє почуття приносить біль та муки. Ми немаємо спокою, втрачаємо сон.
А коли кохання взаємне це справжня насолода. Ти прокидаєшся з радістю, ти відчуває щастя, ти любиш усіх.
Отже усе залежить від двох людей.