Не бійся розумного ворога, а бійся дурного друга.
Продовження твору "Сім*я дикої качки"
Мати-качка не повернулася до каченят і вони померли,а вона полетіла на інше озеро гніздитися. А Юрко через кілька днів поїхав з села в місто,а приїжджав тільки на літні канікули до дідуся та бабусі.Мешканці дуже сильно страждали та не могли вгамуватися.Вони були збентежені вчинкові Юрка.А через цей прикрий випадок качки не гніздились на озері села вони почувалися там дуже небезпечно.Друзі хлопця та Тося згадували його та не могли зрозуміти, навіщо він зробив боляче каченятам.А коли приїхав у село та пішов до озера, він зрозумів, що зробив боляче природі,що потрібно цінувати неповторну та єдину красу рідного краю.
Главные герои<span>Том СойерГекльберри (Гек) ФиннТётя ПоллиИндеец ДжоДжо ГарперСид Сойер<span>Мэри Сойер</span></span>
Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами! Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин. Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.
"Без верби і калини - нема України".Верба - народний символ України,тому її треба шанувати.Верба - невисоке дерево,яке має тонкий стовбут й тоненькі гілочки,світло - сірого кольору.Тільки но пригріває тепле весняне сонечко,верба стає справжньою красунею.Вона квітне.Її маленьки бруньки,які ще у народі називають котиками,тому що вони такі мякенькі і пухкі на дотик,неначе хутро у котика.Ці котики розквітають і стають жовтенькими пухкими кульками.їх прикривають маленькі листочки верби.Вони розташовані навкруг кожної кульки і ніби - то тримають на собі пухнасту жовтеньку кульку. Я вважаю,що навесні верба найгарніша.