Наиболее известным художественным произведением, Ивана Франка на историческую тему, является повесть Захар Беркут написана она была в 1822 года. В повести описаны события с участием наших далеких предков -украинских верховинев из тухольской Долины которые сумели героический защитить родной край от жестоких татаро-монголов. Героями повести является мудрый предводитель тухольской общины Захар Мирослава поле всего понравился и запомнился мне образ Мирославы. Мирослава нарисована Франко как сказочное Лесная принцесса необыкновенная и удивительная. Эта молодая девушка, которая рано потеряла мать знала лишь любовь и забота отца -тугара Вовки. Возможно ,именно поэтому мирославе по душе мужские интересы например,охоты на медведя:^^отец, чтобы различить свое уединение, брал ее всюду собой, приучил ее владеть рыцарским оружием выносить всякие не выгоды и смело стоять в опасностях. Мирослава всегда была женщиной :доброй, красивой ,нежной, с живым чувством и скромным , стыдливым лицом. Когда Мирослава узнает что отец ее предатель, она воюет против него и девушка просит Захара Беркута принять ее за дочь. Можно сделать вывод ,что для Мирославы главное быть- верной себе ,делать так как подсказывает совесть и сердце . Всё время она среди воинов -тубхольцев ,приносит Захару беркуту весть о сыне ,передаёт его советы, активно участвует в борьбе с врагами учит всех делать метавки ,лечит раненых. Неудивительно ,что именно такая девушка полюбила бесшабашного,смелого Максима ,Захарового сына , она сознается ему в любви клянется в верности даже когда Максим оказался в плену Мирослава, рискуя идёт к вражескому лагерю,предлагает молодому человеку убежать ,а сама хочет остаться вместе него . Судьба оказалась благосклонна к влюбленным: они с достоинством переносит все испытания и соединяется пару. Повесть Захар Беркут напоминает о том ,что за счастье всегда нужно бороться.
Ну підбери худ.твір відповідно до своєї вчительки ,а так то розкажу якби я писав:
У нашому суспільстві спілкування відіграє важливу роль . Звичайно , щоб спілкуватися із людьми нам потрібні слова . Недарма кжауть ,що слово - може вбити , та слово може і вилікувати . Щоб бути хорошими співбесідниками нам потрібно лікувати словом . Будьте добрими у спілкуванні , вживайте теплі і чистомовні слова і ви будете відмінними в очах людей...
І так накручуєш і накручуєш , залежно до своєї училки
Відповідь:
юдина – це досить складна істота, яка володіє різними якостями. Однією з найбільш складних і суперечливих якостей людини є страх. Ставлення до страху різне. У нашій культурі його прийнято вважати низькою якістю. Ті, хто не має страху, іменуються сміливцями, людьми, які подібні до героїв. Логіка, яка стосується сучасного поняття страху, зрозуміла. Проте чи дійсно люди розуміють це явище в повній мірі правильно? Я спробую відповісти на це питання у своєму творі.
Отже, проявів страху буває досить багато. Хтось боїться темряви, інші – висоти, є і більш раціональні страхи, як то страх стати жертвою маніяка або страх померти від смертельної хвороби. Страхи бувають глибокими внутрішніми, які рідко піднімаються назовні, і досить поверхневими, які можна швидко відчути. Якщо людина постійно і необґрунтовано відчуває страх, інші можуть називати її боягузом. Боягузтво може стати дуже неприємним звинуваченням, особливо якщо боягузом називають чоловіка. Втім, звичайний страх далеко не завжди принизливий. Більш того, іноді відчувати страх корисно, адже він може зберегти людину від дурного і небезпечного вчинку.
Повна відсутність страху може мати вкрай негативні наслідки для людини. Прикладів тому є безліч, і ми можемо з легкістю відшукати їх. Наприклад, якщо мова йде про людей, які стрибали з високого мосту в воду. Їм вдалося подолати свій страх висоти, але ні до чого хорошого це не приводило. Після такого стрибка цілком можна невдало приземлитися, пошкодити життєво важливі органи і померти. І в той час як боязка людина відмовиться ось так стрибати, сміливець зробить це і загине. Хіба загибель внаслідок подолання страху можна назвати чимось хорошим? Аж ніяк ні, і саме тому страх іноді корисний.
Пояснення: