І тому ми повинні цінувати його понад усе і насолоджуватися ним.
Ну не бажала,тому що Павлусь був не самостыйною дитиною,його мати постійно доглядала,до 23 років його одягала, коли він захотів меду ,мати побігла по селу шукати його в засніжену погоду,а коли пришла додому з медом Павлусь відмовився від меду,мати після цього загинула, бо довго шукала мед в завірюху.Павлусь ,коли доріс до парубка,став такий гладкий, шкіра така ніжна наче у малятка . Тобто,мати не бажала Павлусеві щастя,вона його виростила не самостійним ,лінивим ..
<span>Суворими барвами змальовано Івана Гонту. Головна його риса –
почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. Автор
навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його
характеру – мужність, незалежність, силу волі. Приєднавшись до
повстанців, узявши в руки «свяченого ножа», Гонта ні перед чим не
зупиняється. Особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені
вбивства Гонтою своїх дітей. Образ Гонти як людини Шевченко змальовує в
дусі народних традицій. Своїх дітей, що стали католиками, він убиває в
ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. Саме цим зумовлені
його слова, звернені до мертвих синів: Сини мої, сини мої! На ту Україну
Дивіться: ви за неї Й я за неї гину.
</span>
Ярема – узагальнений художній образ повстанця-гайдамаки. У передмові до
поеми Т. Шевченко зазначив, що «Галайда вполовину видуманий», а в
примітці додав: «… між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху
Боровиків хутір і корчма, де б то Ярема Байстрюк, а потім Галайда був …
наймитом». Це вказує на те, що образ Яреми-наймита, а згодом
повстанця-гайдамаки має реальну основу, хоч у його створенні велика роль
належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя.
Ярема постає як типовий образ повстанця-гайдамаки, учасника всенародної
війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси
народного характеру. Він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і
прагне помститися їм за всі кривди. Це почуття приводить Ярему в
гайдамацький загін Максима Залізняка, де він своєю мужньою
безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. Із наймита, над яким
знущається хазяїн-корчмар, Ярема перетворюється на грізного месника,
стає незламним борцем за народну волю й права. Він буває страшний у
своєму праведному гніві: «А Ярема – страшно глянуть – По три, по чотири
так і кладе».
<span>1. Пленные немцы - искренние строители
2. Календула Фридриха
3. Злые дети разорили их, еще и крестик с прутков поставили
4. Фотография
5. Болезнь Фридриха
6. Украшения из кирпича
7.Самоубство
8. Оранжевая цветок, расцвела на клумбе.
9. Рукавица, а в ней - фотография двух девочек в белых платьицах.
10. "Вы не знаете, где наш папа?"
1. Полонені німці - щирі будівники2. Нагідки Фрідріха3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили4. Фотокартка5. Хвороба фрідріха6. Прикраси із цегли7.Самогубство8. Жовтогаряча квітка, що розцвіла на клумбі.9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках.10. "Ви не знаєте, де наш тато?"</span>
Нас доїдає холод зимовий
бо скінчився ліс сосновий
сумно зтлів,.. як зайчик
на кострищі побігайчик