Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на -ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном – домінусом.
Себе ж то звали – троянус.
Відповідь:
Ой, прийшла я до школи, на порозі стала,
Та всі свої дурощі враз позабувала.
Пояснення:
В істортчних джерелах не збереглося прізвища Марусі Богуславки, але ії поетична історія відображає одну з реалій народного життя 16-17 століть. Особисто я вважаю, що так.
<span>Збірка «Зів’яле листя», що побачила світ у 1896 р., пройнята захопленням красою жінки й високим, трагічним почуттям кохання. Це — провідні мотиви книжки. Її<span>жанр, </span>за визначенням самого автора, — «лірична драма». </span><span>«Зів’яле листя» — не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом. <span>Композиційно </span>складається з трьох «жмутків» (уже в такий спосіб продовжується символіка назви), кожний з яких складається з двадцяти поезій. Перший «жмуток» був написаний раніше й уміщений ще в збірці «З вершин і низин», тепер до нього додалися два нові. В основі ліричного сюжету — болісні переживання юнака, викликані нерозділеним коханням. Три «жмутки» віршів (мов три дії драми) розкривають три душевні стани героя. </span><span>1. <span>Перший «жмуток»- — </span>палке кохання без надії на взаємність. Героя мучить самотність і сум. Світло приходить на зміну темряві в його душі й навпаки. І все ж крізь хмари відчаю пробивається промінчик сподівання на’ щастя. </span><span>2. <span>Другий «жмуток» </span>найбільш оптимістичний, кохання в душі героя спалахує з новою силою, дарує віру, радість життя, але… ненадовго. </span><span>3. <span>Третій -«жмуток» — </span>розв’язка драми: кохана стає дружиною іншого, щира любов зневажена, надії на щастя остаточно втрачені. Герой більше не знає, для чого жити. Дійшовши до краііньої межі відчаю, він накладає на себе руки. Так ще раз повторюється доля молодого Вертера — героя відомого роману Й. В. Ґете, що про нього згадує автор у передмові. </span>
Роман Панаса Мирного Хіба ревуть воли як ясла повні розповідає нам про хлопця на ймення Чіпка.Ріс він бийстрюком , тому його єдиним другом був Грицько.Мати постійнобула на роботі тому виховувала його баба Оришка, коли трохи підріс пішов пастухом до діда Уласа. Та все ж чи є цей герой вбивцею однозначно сказати не можна , я схиляюсь до того , що був, адже звичайно всі ці обставини довели його до такого стану. За допомогою порівняння Грицька з Чіпкою ми бачимо що пешому приходилось набагато гірше , адже ріс він зовсім сиротою і немав спадку ,працював з нуля, а отже немав матеріальної підтрими.
На мою думку чіпка є вбивцеюі виною цього його характер