Софійка-добра, бажала допомогти позбавиться прокляття,вірна,віддана,здатна до самопожертви, ввічлива,цілеспрямована,завжди досягне своєї мети,показує приклад на поведінці,сім'я разом з нею віддані українським традиціям.
Дорогий туту!Життя без тебе, як пташці без крил.Моє життя переповнене смутком я сумую за твоєю посмішкою,добротою та за твоïми лагідними словами.Ти для мене все. Я тебе з не терпіням чекаю.
У вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль...» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між брата-ми-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети — «з отарою блукали й пастухи».
З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о, Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою?
<span>Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу. </span>
Спритний, чесний, бешкетливий, правдивий, мужний, справедливий, непередбачуваний, добрий, гордий, веселий, прагне до лідерства
1.б
2.б
3.а
4.б
5.а
6.спідничка-модна, картата.
рюкзачок-яскравий.
вкедмедик-пухнастий, жовтий.
лялька-золотокоса.
7.Оленка почервоніла, бо мама замість того щоб купити собі чобітки, татові шапку купила донечці ляльку і ведмедика.і тепер мама зустрічае первий сніг у літніх чобітках, а тато без шапки.Ось чому почервоніла Оленкаж.
8.Оленка вимагала купити їй ляльку і ведмедика.так робити не гарно, бо мама хотіла купити собі чобітки, татові шапку.та цього не зробила, бо купила донечці ляльку, ведмедика.в зимку мама первий сніг зустрічае в дітніх капцяз, а тато без шапки.