Это очень просто межеш и сам(а)
(Заголовок)Весна настала!
Радію я ранній весні.
Йду по довгій стежці.
Сижу на зеленій сосні.
Даю горішок рудій булрчці.
Була на світі дівчинка, яка дуже любила читати. Її батьки навіть зробили їй маленьку бібліотеку, у якій було десь з 50 книжок. Кожного року їй купували нові книги, а старі, які вона вже прочитала, продовжували стояти без діла. Кожного разу, коли дівчина засинала, її книги ніби становилися живими - вони могли розмовляти, пересуватися з одного місця на інше. Усі нові, непрочитані книги не хотіли знайомитися зі своїми попередниками - вони вважали себе цікавішими за них, тому завжди ображали їх. Уся бібліотека ніби розділилася на два табори - старий та новий. Завжди йшли суперечки між ними, кожен із них хотів показати, що вони - не слабші за супротивника. Кожного ранку дівчина вгамовувала свої книги, і говорила, що кожна із них - по-своєму унікальна та цікава, і що не можна сказати, що одна - краща за іншу. Вона однаково любила свої книги, це - її скарб, який вона нікому віддавати не збирається.
Они читаются одинаково, а значение разное.
На украинском :
Осінь моя улюблена пора року.Саме вона заворожує кожну людину своєю красою.Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово,неначе в казці! Все навколо виблискує перед промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш солов"їний спів плашок. З дерев опадає золотисте листя, дуже красиво стає навкруги. Приємно йти знайомою доріжкою ,коли під ногами лагідно шалудить різнобарвний килим осені. Поважно похитуються маленькі та великі сосни і ялини (ялинки) ніби мирно розмовляють один з одним. Свіжий подих вітру інколи порушує їхню розмову.
Де-не-де з під опалого листя можна побачити боровички,лисички,підберезовики.
А високо у небі повільно пливуть сіреньки хмаринки,нагадуючи собою цікавих персонажів.
Як романтично,все таке різнобарвне навкруги! Дякуємо тобі очінь за цю неймовірну красу!