2 частина:
1.Парубок невисокого зросту з тоненьким голосом - Іван Котигорошок.
2.Події, які выдбувалися, коли вони почали тікати.
3.Поранення Остапа.
3 частина:
1.Хворий стан Остапа.
2.Відчай Соломії.
3.Марення Остапа.
4.Остапина воля до життя.
Ответ:Ты хотешь быть доктором!
Объяснение:
Будешь доктором и отрежешь всех носы! :)
Україна завжди славилась своїми сильними людьми. Проте раптово серед незаслужено забутих силачів віднайшлась істинно прекрасна і чарівна людина Іван Сила, справжнє прізвище якого Фріцак. О. Гаврош у своєму творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" спробував відтворити образ уславленого українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети. Іван втілює себе риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. Звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте у такому вчинку Іван показав свою добродушність.І дуже прикро, коли поряд із благродство співіснує неправда та зажерливість. Іван Сила - сильна з дитинства людина. Так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. Настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так Іван опинився серед чемпіонів. Проте його заслуги ще у щоденній праці. Жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не тяжка робота над собою та власним тілом. Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. О. Гаврош не порушив закону жанру казки, адже зрештою добро і благородство перемогло.
<span>Федько <span>Це був чистий розбишака-халамидник.
Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові.
Спокій був його ворогом.
…перший по силі на всю вулицю.
Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає.
Толя-</span></span>Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна.
<span>Він завжди виходив на двір трошки боязно… соромливо посміхався своїми невинними синіми очима.</span>
Ось і настала зима, пора холоду і снігу. Та нетреба зразу засмучуватися, бо в неї теж є свої гарністорони. Наскільки ж гарно вийти надвір таподихати свіжим, морозним повітрям, скотитися зкрутого схилу на санчатах, пограти сніжнимикульками разом з друзями. А ще саме головне, - зима – це період свят, подарунків та зимовихканікул. Звісно у ос танній тиждень грудняпотрібна багато зробити: купити подарунки, прикрасити ялинку, допомогти батькам. Також зима – це дуже напружена доба, бопотрібно здати заліки та, якщо потрібно, підтягнути оцінки з предметів. Все це ніколи небуває даремним, бо сидячи за святковим столом тавідчуваючи легкість від того, що навколо тебе єблизькі та розуміючи люди, які тебе поважають – тобі с тановиться затишно та легко. Ти розумієш, що став розумнішим ще на один рік, ставсамостійнішим ще на один рік. Загадкова пора зима: в неї є багато веселого ізатишного, але й багато сумного. Та любіть іповажайте її такою, бо ми вже не можемо уявитисобі наше життя без снігу, ковзанок, ялинок, <span>усмішок, сльозу, здобутків і розчарувань.</span>