ЕВГЕНИЙ ГРИБИНКА АНАЛИЗ Анализ баллады« Лодка »Евгений Грибинка изложенный в этой статье. «Лодка» Евгений Грибинка анализ Тема: размышления поэта о будущей жизни Аллегорические образы стихотворения «Лодка»: лодка (человек), море (жизни), волны, ветер, облака, гром (жизненные невзгоды, испытания). «Лодка» Гребенка стихотворный размер Стихотворный размер - четырехстопный амфибрахий. Рифмовки - перекрестная, смежное «Лодка» Гребенка характеристика Произведение «Лодка» Е. Гребенки является одной из первых оригинальных баллад в новой украинской литературе. Помещен он в первом сборнике писателя «Малороссийские поговорки» и обозначен выразительными чертами романтизма. Стихотворение «Лодка» имеет автобиографический характер размышлений молодого поэта, отправляется из родного хутора в Петербург, будто бросается в пенистые волны бушующего житейского моря, сначала играет, а там и беспощадно разбивает одинокий лодку. Романтизированных взволнованный рассказ достигается средствами народной поэтики; волны - «как черные горы», облака - «как темная ночка», громы грохочут - «как голос небесной кары», «шалят по пене нимфы». Однако у автора отсутствует чувство обреченности ... Уже само утверждение о невозможности спрятаться от мира, от жизни, и даже больше - понимание, что «нельзя же возраст целый пробыть с собой другом», - свидетельствуют об активности намеченной автором жизненной программы. Попрощавшись с хуторской «покоем», не имея уверенности, что «судьба и лштее горе» пройдут его в столице, автор совета служения высшей цели смело пускается в «белый свет». Стихотворение «Лодка» стоит несколько в стороне большинства произведений и является своеобразным манифестом молодого Е. Гребенки. В стихотворении «Лодка» Гребенка выразил свои душевные переживания, свои опасения, свои размышления о будущей жизни. Но это произведение близок каждому человеку, потому что всем нам свойственны чувства и переживания, которые вложил поэт в стих. «Лодка» Гребенка способы В последней строке первой строфы баллады повторяются звуки «р», «г», которые передают грохот грома, это аллитерация, которая усиливает образную картину бурного моря. Уменьшительно-ласкательные слова (ночка, весло), повторы (плавят), обращения (мой покой), невзысканной формы прилагательных (буйные, лютее). Черты романтического стиля в балладе: грозная морская стихия, трагедия с лодкой, переживания лирического героя, связь с фольклором.
Мені сподобався сподобався роман В. Рутківського ,,Джурі козака Швайки" за його історичну тематику. А саме: книга «Джури козака Швайки» присвячена виникненню козацького руху. Володимир Рутківський побудував її так, щоб діти зрозуміли звідки ж взялися козаки, ким вони були, що покликало людей зі звичайних сіл на безлюдні острови, де вони заснували у майбутньому січ. Показав, хто ставав козацькими ватажками, звідки взялися уявлення про козаків-характерників, з ким козаки боролися і з ким шукали дружби. Показав і панську службу, і набіги татар. З гумором, але і з повагою до жінок, Рутківський пояснює і те, чому козаки вирішили, що жінкам на січі не місце.
З перших сторінок повісті Рутківський знайомить нас з трьома хлопцями з одного села. На наших очах один з них на сторінках книги перетворюватиметься на козака-воїна, другий – навчатиметься у знахаря і стане козаком-характерником, а третій покаже, як потрапляли на панську службу і йшли проти своїх односельців, як можна втратити себе, довірившись пройдисвіту, але і як виправляти власні помилки. Кінець кінцем він також стане справжнім козаком і гарним товаришем.
Я вважаю, що в романі просто дивовижні герої , які з честю виходять із найскладніших ситуацій. А небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною – майже нікого..."
Отже, на мою думку, Україна – це унікальна держава козаків. Саме такою її знає весь світ, і саме так себе ідентифікує більшість її громадян. У певні періоди історії, коли українцям удавалося звільнитися від поневолення іншими народами, вони щонайперше відроджували свої звичаєві суспільні відносини і запроваджували державну систему виховання українського козака – оборонця України та її народу. А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? На ці запитання я знайшов відповідь у новому гостросюжетному історичному романі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».
Маруся Богуславка - образ дівчини-полонянки. Прочитавши твір, багато хто задає собі питтаня -вона героїня чи зрадниця?
У кожного своя думка,але я вважаю,що Маруся Богуславка - патріотка своєї Батьківщини. Вона допомогла козакам-невільникам,які тридцять три роки просиділи у темниці ,вибратися і повернутися додому.
Та хтось скаже,що Маруся Богуславка зрадила свою Вітчизну,бо допомогла своїм землякам,проте сама з ними не повернулася. Вона боялася осуду,бо зреклась християнської віри і стала мусульманкою. Дівчина не змогла залишити дітей і чоловіка, за словами з пісні,Маруся,звикладо чужини:
Бо я вже потурчилася,
Побусурменилася
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного.
На мою думку,Маруся Богуславка все таки патріотка свого краю,але не повернулася додому,бо мала обов'язок перед своєю родиною і на її місці так вчинив би кожен.
Тому що людина захищ"яє свою країну.Любить її. Поважає. Пишається!
<u>Герасим Калитка</u>
Герасим
Калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той Кощій, що «над
златом чахне». Багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині,
слідкує за кожною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так
надежні-ше». А в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої
наживи, заздрість до свого сусіда Жолудя просто засліплюють йому очі.
Для цього героя гроші-багатство й всьому голова:'Та це чортзна-що!Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова!'
Йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять:"Настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають!"
Родинні
почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами.В
одруженні сина на Пузиривні він шукає лише наживи:"Мені треба невістку з
приданнім,з грішми..."А віддавши дочку заміж Герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг.
У
головного героя сліпа любов до землі:"Їдеш день-чия
земля?Калитчина!Диханіє спирає..."та "Ох,земелько,свята земелько-Божа ти
донечко!Як радісно тебе загрібати без ліку!" та "Я не буду
панувати,ні!Як їв борщ,так і їстиму,як мазав чоботи дьогтем,так і
мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю"
Дуже заздрив
Жолудю,Пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від
них:"Ой Пузирі!Глябіть,щоб ви не попались,а замість вас Калитку розіпре
грошвою...Отоді я вам покажу,як хазяйнувать!..."
<u>Копач</u><u><span><span>(Боневентура)
</span></span></u>Вмії трохи зормовляти не французькій мові:"Вів ля Буланже,вів ля Ельзас,аб-а Ельман!<span />Оле куто ля фуршет!Оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі!..."
Герасим говорить до нього:"Тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли"
У нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз:"Опит-велікоє діло!"та інші слова.
<u /><u /><u />Шанує науку:"Хе-хе-хе!От бачите...і тут наука!Ні,ви против науки не йдіть!Без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не зробиш..."
<u>Савка</u>
Савка-кум Герасима Калитки.
Саме так Герасим говорить до нього:"Кращого компаньйона,як кум,не знайти!"
Він не має грошей і тому постійно позичає їх у Калитки.