Риба із твору "Говорюща риба" Емми Андієвської насправді розуміє красу світу.Вона толерантна до своїх підводних жителей. Риба щаслива,що знайшла собі товариша з яким може поговорити.Під водою вона говорила і біля неї плавали кольрові бульбашки її ніхто не розумів,але вона розуміла людей
Овлоомчосмтьмиьіимьчтиоівимвіиовімилимволимчьимимолаимлимтчсиимьтивьтимваьтмиьтисчьмиьтаиатьиьтамичсмитаитаиматимтамитиатматмиатиматиматиматмиатмиатмиаиатмитаиатиатимтаимтмитаимтаиматимтаимтимтитаимтимтаитаьяияьиамиаьивьимьвативьтиватимьвиамьтвамиьвтмиьвмиьвми хахаха
“Батьком української літератури ” часто називають Івана Котляревського. І це не випадково, бо поема Котляревського “Енеїда” (вперше побачила світ у неповному виданні у 1798 році) була першою поемою, написаною українською літературною мовою.
На мою думку стародавні книги допомагають сучасності відтворити ті стародавні та цікаві моменти!
Лукаш — як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака — це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.
<span>Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити. </span>
<span>Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії — це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі. </span>
<span>Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п'єси даровано душу.</span>